Здрастуй, «Бабушка»!

Хочу поділитися своїми напрацюваннями з профілактики та лікування не такого вже й рідкісного захворювання, як туберкульоз. Не так давно вважалося, що це соціальне захворювання, розвитку якого сприяє низький рівень життя та скупченість населення, хоча в XVIII-XIX віках туберкульоз вражав різні верстви населення. Те саме відбувається і в наш час.

Офіційна медицина має в своєму розпорядженні безліч засобів, використовуваних для приборкання недуги, але не варто забувати й про народний досвід боротьби з туберкульозом.
Наприкінці весни, в кінці травня, цвіте сосна. При лікуванні використовують її чоловічі суцвіття — тичинкові колоски, наповнені жовтим пилком. Потрібно 1 ст.л. цих суцвіть залити двома склянками киплячого молока, додати 1 ст.л. меду, 2 ст.л. вершкового масла, 2 сирі яйця, ретельно все розмішати, процідити й випити настій рівними порціями за 3 рази протягом дня. Пити його, щодня готуючи свіжий, до поліпшення стану здоров’я. Можна 5 ст.л. чоловічих суцвіть сосни залити 0,5 л горілки, настояти 7-10 днів у темному місці при кімнатній температурі, процідити й пити по 25 мл настоянки тричі на день за півгодини до їди.

Допомагає при туберкульозі оман. Свіже коріння рослини пропускають через м’ясорубку, заливають 2 склянки отриманої маси 0,5 л горілки, настоюють 9 днів у темному місці при кімнатній температурі, проціджують і щоразу перед їдою вживають по 1 ст.л. приготовленої настоянки. Курс лікування — 2-3 місяці.

Не варто забувати й про пирій. Його корінням можна лікуватися з ранньої весни до пізньої осені. Потрібно 1 ст.л свіжого подрібненого коріння рослини залити в емальованому посуді склянкою молока, довести до кипіння, проварити 5 хвилин на слабкому вогні, процідити й випити терпимо гарячий відвар. Пити його, щоразу готуючи свіжий, тричі на день. На зиму заготовляють коріння осіннього пирію.

Широко використовують при лікуванні туберкульозу легень шишки хмелю, листя кропиви, коріння синюхи, цвіт чорної бузини, квітучі голівки конюшини, траву звіробою, деревію та золототисячника. Потрібно 3-4 ст.л. будь-якої з цих подрібнених рослин залити 0,5 л води, довести до кипіння, проварити 5 хвилин на слабкому вогні, процідити й пити по 1 склянці відвару вранці натщесерце, а відвар, що залишився, випити рівними порціями в обід та ввечері.

Покращує стан здоров’я при туберкульозі, підвищує імунітет, позбавляє шкідливих стрептококів і лямблій бджолиний підмор. У півторалітрову пляшку засипають півлітрову банку мертвих бджіл, заливають доверху самогоном і витримують не менше 15 днів у темному місці при кімнатній температурі. Після цього проціджують через марлю, макуху віджимають, доводять настоянку водою до первинного об’єму рідини, додають на кожен її літр по 100 мл 20% настоянки прополісу і вживають по 1/2 ч.л., поступово збільшуючи дозу до 1 ст.л., тричі на день за 30 хвилин до їди. Щоразу розчиняють цілющий засіб у 50 мл води. Курс лікування — 1 місяць, після 7 днів перерви — повторити. Проводять із перервами 3-3,5 таких лікувальних курси. Ефективно висушити якісний бджолиний підмор у духовці, перетерти його до порошку і вживати, починаючи з 1/5 ч.л., поступово довівши дозу до 1 ч.л., вранці та ввечері за 30-40 хвилин до їди. Запивати трав’яним настоєм.

Добре зарекомендувала себе при лікуванні туберкульозу воскова міль. Треба 50 г личинок комахи залити 0,5 л горілки, настояти 12 днів, щодня збовтуючи, у темному місці, процідити, додати в настоянку 250 мл води і вживати ввечері перед сном, розчиняючи в 50-70 мл води, по 3 краплі цілющого засобу на кожні 10 кг ваги (дітям давати стільки крапель, скільки їм років). Курс лікування — 3,5 місяця.

Прискорює одужання медово-трав’яний відвар. Треба залити 2 склянками води 3 ст.л. березових бруньок і 50 г липового цвіту, довести до кипіння, проварити 1-2 хвилини на слабкому вогні й процідити відвар. Розчинити в ньому 1-1,5 л рідкого липового меду й розлити порівну по двох пляшках. Додати в кожну по 1/2 склянки оливкової олії, ретельно збовтати і вживати по 1 ст.л., розбавляючи в склянці гарячого молока, тричі на день. Зберігати цілющий засіб у темному прохолодному місці.

Із повагою — Вікторія Вікторівна Ганжа, м. Полтава