Здрастуй, «Бабушка»!

Хочу і я поділитися своїм досвідом на сторінках газети. Напевно, немає людини, у якої хоча б раз не боліли спина, хребет чи поперек. Мене біль у попереку почав мучити після народження довгожданого синочка. Він був таким гострим, що навіть купати дитину не могла, завжди доводилося звати на допомогу чоловіка, оскільки нахилялася я без болю, а розігнутися не могла.

Радикуліт не відпускав мене 25 років, доти, доки до нас на підприємство не приїхали на практику 2 студенти із Узбекистану. Один із них володів методом точкового масажу. Побачивши, як я мучусь, він запропонував мені свою допомогу. Йому було 26 років, так, як і моєму синові, та, незважаючи на юний вік парубка, я вирішила йому довіритися.

Лікування тривало 5 днів курсами по 10-15 хвилин. Під час сеансу Коля, так звали хлопця, натискав 10 акупунктурних точок. Процедура була досить болісною, але я терпіла. Ці точки знаходилися на зап’ястках рук, біля шиї, на попереку й біля п’ят. До п’ятого дня поперек у мене вже майже не болів, відчувався біль тільки в куприку, але після проведення останнього сеансу й він перестав турбувати.

Закінчивши лікування, Коля попередив, що для того, щоб підтримувати організм у позитивному тонусі, надалі треба щодня по 5-10 хвилин качати ступнями дерев’яні качалки з шипами й щодня змащувати куприк «Меновазином». Ще я, щоб зайвий раз нахилитися, не даючи тим самим хребту застоюватися, умиваюся не над раковиною, а над ванною. Окрім цього, вранці, лежачи в ліжку, виконую оздоровчу гімнастику. Обхопивши коліна, підводжу голову й гойдаюся 10-15 секунд на куприку, а потім виконую вправу «велосипед» стільки разів, скільки мені років. Завдяки цьому, вже 24 роки біль у спині, хребту та попереку мене не турбує. Зараз можу працювати на садовій ділянці, не розгинаючись і не відчуваючи болю, досить довго, тоді як раніше не могла й 5 хвилин витримати.

Дай Боже, Колі здоров’я та довголіття.

Із повагою — Раїса Никодимівна Гнєзділова, Донецькая обл.