Здрастуй, «Бабушка»!

Не секрет, що від чистоти наших органів і систем залежить здоров’я усього організму й тривалість нашого життя. Тому, щоб не хворіти й досягти довголіття, треба навчитися очищати організм та його органи.

І починати треба з очищення кишечнику, оскільки він є кінцевою частиною переробки продуктів харчування й розподільником усіх мінеральних поживних речовин та вітамінів по всіх людських органах. Тому кишечник, щоб кишкова маса проходила через нього без усіляких затримок, ніколи не треба переповнювати їжею, не допускати його запалення і процесів гниття в ньому, а також прагнути не стримувати позиви на дефекацію.

Але, перш ніж кишечник або інший орган очищати, спочатку треба підготувати до цього інші органи, тобто розслабити їх, обігріти й наситити тіло вологою. Цьому сприяють гарячі ванни, головне — не зловживати ними. Знаходитися у ванні при температурі води не вище 37°С не довше 20 хвилин. Рекомендується прийняти 3-5 щоденних ванн. Бажано щоразу по закінченні процедури протягом 10 секунд — 2 хвилин приймати холодний душ або обливатися холодною водою. Огрядним людям і з жирною шкірою потрібно додатково займатися бігом.

Закінчивши з ваннами, приступаємо до очищення кишечнику клізмами з власною сечею. Це допоможе повністю позбутися від шлаків, калових каменів і кишкового слизу, прибрати поліпи, усунути геморой, вигнати глистів, вилікувати коліт та парапроктит, очистити кров і нормалізувати роботу всіх органів.

Очищення сечею дійсно результативне, але до його проведення обов’яз­ково треба підготуватися. Спочатку за допомогою кухля Есмарха слід провести чищення кишечнику теплою водою, поставивши 1-2 звичайні клізми.

Якщо кишечник й інші органи турбували болем, то при очищенні теж може виникати біль. Не лякайтеся, він триває недовго. Ще в перший день очищення кишечнику може здаватися, що його хтось перекручує. Це нормально, він просто вирівнюється після виведення накопичень.

Вводять у кишечник неупарену й упарену сечу, використовуючи для цього кухоль Есмарха. Сеча повинна поступати під малим натиском, не різко, щоб відчувати її вливання в кишечник. Якщо увійшло трохи сечі, а далі ввести її неможливо, — це означає, що кишечник дуже забитий. У таких випадках, щоб він розширився і сеча пройшла далі, треба повільно й глибоко подихати.

При постановці клізми потрібно ставати на карачки так, щоб голова була трохи нижче тазу, розслабитися і ввести наконечник шланга, що відходить від кухля Есмарха, заздалегідь змастивши його олією, в анус. Після введення зробити глибокий вдих животом, а потім повільно видихнути. І так кілька разів. Наконечник шланга вводити в пряму кишку на 25-50 см, але спочатку цілком достатньо й 5-10 см. Перетискаючи час від часу шланг, регулювати таким чином потік сечі, що вводиться у кишечник. Після її введення лягти неспішно на правий бік, а потім повільно повернутися на спину, підкласти що-небудь під таз, щоб він був трохи вище голови, й хвилину-дві глибоко подихати. Це сприяє відшаруванню шлаків від стінок кишечнику. Можуть турбувати при цьому незначні коліки, їх треба перетерпіти. За відсутності позивів до випорожнення потрібно по 8-15 хвилин полежати то на правому боці, то на спині. Якщо після цього зможете ще й трохи походити, не відчуваючи позивів, то очищення можна вважати закінченим. Щоб бачити, скільки бруду з вас виходить, випорожнятися потрібно в заздалегідь підготовлений для цього посуд із 1 л чистої води.

Із звичайною сечею роблять клізми, починаючи з дози в 100 мл, поступово довівши її до 500 мл за раз. Далі вводять в кишечник по 1 л сечі. Першого тижня виконують процедуру щодня, другого — через день, третього — через 2 дні, четвертого — через 3 й п’ятого — 1 раз на тиждень. Якщо зашлакованність ще є, то наступні 7-14 днів ставлять клізми двічі на тиждень. Проводять таке очищення двічі на рік від початку осені до початку квітня. У весняно-літній період в повсякденному раціоні повинні переважати продукти рослинного походження. Це дозволить поповнити вітамінні запаси, необхідні для нормальної роботи кишечнику й усього організму.

Надійніший варіант очищення — упареною сечею. Для цього потрібно вилити в емальований посуд 400 мл звичайної сечі, витримати на дуже слабкому вогні, доки в каструлі не залишиться 100 мл цілющої рідини, настояти, доки упарена сеча не охолоне до 36°С, а потім за допомогою кухля Есмарха ввести її в кишечник. Процедури проводити через день, щоразу збільшуючи дозу сечі, що вводиться, на 100 мл. Дійшовши до 500 мл за раз, з кожною процедурою зменшувати дозу упареної сечі на 100 мл, повернувшись таким чином до первинної дози. Якщо після останньої процедури ще виходять шлаки, то через тиждень зробити ще одну клізму зі 100-150 мл упареної сечі. Протягом першого року провести таке чищення двічі за рік, а далі виконувати його 1 раз на рік.

Якщо при будь-якому варіанті очищення сечею з’являться нестерпні болі в шлунку або кишечнику, дозу сечі, що вводиться, далі не збільшувати, а почати за схемою зменшувати її об’єм до первинної. Наступного разу провести чищення вдасться безболісно.

Перед очищенням, безпосередньо в період чищення й кілька днів після нього слід потримати кишечник надголодь. Якщо повне голодування провести не в змозі, то вживайте тільки воду й продукти рослинного походження. У такий період особливо корисний салат із моркви й капусти без усіляких приправ. З ранку й до обіду потрібно пити воду з медом (1 ч.л. меду на склянку води). Можна вживати трав’яні настої, приготовлені на холодній воді, овочеві й фруктові соки. В цілому за півдня випити 2-2,5 л рідини. Опівдні перейти на вживання овочів, фруктів і горіхів, а після 16.00 можна їсти гречану й рисову каші, печену картоплю й черствий житній хліб. На цей період повністю відмовитися від уживання солодощів, молочного й м’ясного. Таке обмеження раціону, я переконався на своєму досвіді, приносить тільки користь, а не шкоду.

Наступного дня після очищення сечею кишечнику, на місць уповні, слід починати очищення печінки. Щоб воно припало саме на повний місяць, потрібно розрахувати за місячним календарем, якого дня приступати до чищення кишечнику.

Печінка в людському організмі є найбільшою залозою. Її вага — від 1200 до 2200 грамів. Складається вона з двох половинок і має чотири сегменти, тому, якщо доводиться очищати цей орган, а це вкрай необхідно, то слід провести мінімум 4 чищення поспіль.

Із кишечнику до печінки поступають як поживні, так і токсичні речовини. На відміну від усіх інших органів, печінка отримує кров із двох джерел: артеріальну — з печінкової артерії й венозну — з комірної вени. І та й інша кров проходить через синусоїдальні кровоносні капіляри. Комірна вена бере кров від шлунка, тонкої кишки, підшлункової залози, селезінки й великого сальника. У печінці виробляється жовч (за 1 добу — до 1000 мг), яка зберігається в жовчних протоках і жовчному міхурі й під великим тиском поступає в дванадцятипалу кишку.

При неправильному режимі харчування, перенасиченні токсичними речовинами, алкоголем у роботі печінки відбувається збій. Проявляється це почуттям постійної втоми, відчуттям тяжкості й болю в області черевної порожнини, що віддає в праве підребер’я. З часом повністю пропадає апетит, підвищується температура тіла, виникає стійкий головний біль, у чоловіків зникає статевий потяг, а у жінок порушується регулярність менструального циклу. Враження токсичними речовинами печінкових клітин призводить до збільшення білірубіну в крові, виникненню гепатиту й навіть цирозу печінки. Набування шкірою жовтяничного кольору, особливо на обличчі, а також жовтизна на білках очей теж свідчить про неполадки в печінці. При запаленні жовчного міхура й жовчних проток відчувається тяжкість під грудьми, що особливо проявляється через 2-3 години після їди. Можуть турбувати здуття живота, загальна слабкість і розлад кишечнику.

Якщо хоч один із описаних вище симптомів присутній, треба провести дуоденальне зондування печінки, а також амбулаторне й ультразвукове обстеження цієї великої залози.
Негативно впливають на печінку не лише токсичні речовини, що потрапляють в організм із продуктами харчування, алкоголем або при вдиханні забрудненого повітря, але й від надлишку поживних речовин, особливо білків. Ці продукти напіврозпаду відкладаються в печінці, здавлюючи епітелій клітин, що призводить до їх атрофії. При цьому кров із комірної вени до печінки практично не поступає. Це призводить до збільшення селезінки, розвитку захворювань підшлункової залози, порушенню перетравлення кишечником продуктів харчування, уповільнення обміну речовин, виникнення кисневого голодування, тромбозу, геморою, варикозного розширення вен і запалення в жовчних протоках та жовчному міхурі. Також відбувається прискорений процес утворення різних за величиною й щільністю каменів.

Холестеринові камені — білого або світло-жовтого кольору, розміром від горошини до сливи. Вони дуже легкі й плавають у воді. Такі камені відкладаються, коли жовч перенасичена холестерином.

Унаслідок неправильної комбінації продуктів харчування, особливо при вживанні смаженого, відбувається зменшення жовчних кислот і застій жовчі, що призводить до утворення холестериново-пігментних каменів. Їх може бути дуже багато, а за розміром вони з горошину.

Пігментно-вапнякових каменів у печінці теж буває велика кількість. Вони чорно-зеленого кольору, дуже дрібні й крихкі. Складаються з білкової основи, яка спочатку є слизом, а потім кристалізується. В процесі кристалізації в неї додаються шлаки, які поступають із кишечнику в кров, а далі — в печінку. Ще в білковий слиз потрапляють жовчні пігменти, утворюючи згустки жовтуватої маси, яка осідає як у жовчних протоках, так і в жовчній балії.

Всі описані вище негативні процеси, що відбуваються в печінці, провокують розвиток захворювань інших органів. Ось тому печінку й треба очищати. Але, щоб очищення було максимально результативним, перед його початком треба провести кілька профілактичних заходів. Спершу тіло слід повністю розслабити, урівноважити нервову систему й наситити організм водою, тобто прийняти до 5 щовечірніх ванн. Температура води у ванні має бути 37°С, лежати в ній 15-20 хвилин. Окрім цього, за 5 днів до початку очищення печінки й 5 днів після закінчення чищення ставити з теплою водою очисні клізми й пити без міри суміш морквяного, бурякового та яблучного соків, узятих порівну.

Тож, провівши чищення кишечнику й підготувавшись до очищення печінки, на місяць уповні починаємо її чистити. У цей період печінка найбільш активна від 19.00 до 23.00, тому бажано проводити її очищення під час заходу сонця.

Для цього треба заздалегідь підготувати по склянці олії й свіжовичавленого соку лимона, зробивши на кожній склянці 6 рівномірних відміток, тобто розділивши таким чином олію й сік на 6 рівних порцій. Потім закріпити під правим підребер’ям грілку з гарячою водою й випити по порції олії й соку. Обов’язково спочатку випивати олію. Робити так кожні 15 хвилин. Таким чином уся процедура чищення триватиме 1,5 години. У проміжках між уживанням олії й соку бажано неспішно ходити, не прибираючи грілки, і протягом 1-2 хвилин повільно, але з глибокими вдихами та видихами, видуваючи живіт при вдиху й втягуючи при видиху, дихати. Це полегшує процес очищення. По його закінченні необхідно ще 10-15 хвилин походити й подихати так, як описано вище.

На час очищення можна помістити в області печінки магніт. Він діятиме позитивно на червоні кров’яні тільця, полегшуючи їх прохід по капілярах і направляючи в місця, де є тромби.
У деяких людей при першому вживанні олії виникає нудота. В цьому випадку треба перечекати, доки вона мине, а потім продовжити чищення. Якщо ж нудота не зникає, провокуючи позиви на блювоту, припиняйте чищення, а на наступний місяць уповні відновите. Цього разу провести його буде легше, оскільки перед цим не доведеться чистити кишечник.
Днів через 3-4 після закінчення чищення печінки, а іноді й пізніше, почнуть виходити з калом шлаки й камені, які накопичувалися в печінці багато років. Якщо першого разу вийде їх мало, треба провести ще кілька чищень печінки, тобто очищатися доти, доки не стане виходити чиста вода. Першого року провести очищення печінки двічі, а далі робити його 1 раз за рік.

По закінченні чищення обов’язково зробити клізму з теплою водою, трохи відпочити, випити 0,5 л суміші морквяного, бурякового та яблучного соків, узятих порівну, а через деякий час можна з’їсти гречану або рисову кашу, зварену без солі на воді й нічим не заправлену. Починаючи з наступного дня, їжте все, але в міру. Ні в якому разі не зловживайте смаженим, жирним, наваристими бульйонами, уникайте білково-крохмальних продуктів, а також зменшіть до мінімуму вживання гострого та терпкого.

Із повагою — Віктор Юхимович Корнієнко, Кіровоградська обл.