Здрастуй, «Бабушка»!

Оскільки в Україні понад 1 мільйона діабетиків, вважаю своїм обов’язком ознайомити читачів газети з методикою лікування цукрового діабету за допомогою скорцонери (чорний корінь, чорна морква) та інших лікарських рослин.

Дуже добре при цукровому діабеті проварити 5-7 хвилин після закипання подрібнені коренеплоди скорцонери і їсти їх по 50-80 г вранці натщесерце протягом 1,5 місяця.

Якщо рівень цукру в крові вище 10 одиниць, потрібно подрібнити й змішати за об’ємом 1 частину листя брусниці, 2 частини насіння льону, по 3 частини плодів розторопші, трави споришу, кукурудзяних рилець і коріння цикорію, залити 2 ст.л. суміші в емальованому посуді 200 мл води, довести до кипіння, прокип’ятити 15 хвилин на слабкому вогні, настояти 45 хвилин, процідити й пити по 0,5 склянки настою тричі на день. Щоразу перед його вживанням з’їдати 50-100 г свіжого, подрібненого на тертці коренеплоду скорцонери. Курс лікування — 2-3 тижні. Постійно контролювати рівень цукру.

Позбутися занепаду сил і значно зміцнити імунітет дозволить з’їдання вранці натщесерце за 10-15 хвилин до сніданку 1 свіжого великого коренеплоду скорцонери. Вживати його протягом 19-20 днів. Проводити такі лікувальні курси для профілактики 1-2 рази на рік.

Не можу не розповісти про поживні та смакові властивості скорцонери. З дрібно порізаного листя молодої рослини й наструганого на тертці кореня готують дуже смачний і цілющий салат, заправляючи його олією, сметаною чи майонезом.

А стравою, рецепт якої описую нижче, я завжди пригощаю гостей.

Потрібно крупно порізаний коренеплід скорцонери вимочити півгодини в слабкому сольовому розчині, підсмажуючи в цей час на сковорідці картоплю. Коли до її готовності залишиться 5 хвилин, додати в картоплю соняшникову олію й вимочений корінь скорцонери. Смак готової страви нічим не відрізняється від смаженої картоплі з грибами. А якщо додати в смажену скорцонеру (не у картоплю!) кілька крапель лимонного соку і посипати зеленню петрушки, то за вуха не відтягнеш від такої смакоти.

Але найголовніше полягає в тому, що всі страви, приготовлені зі скорцонери, є лікувальними, оскільки ця рослина при тепловій обробці не втрачає своїх властивостей. Молодий корінь нагадує смак лісового горіха, а зрілий — щось середнє між морквою та волоським горіхом. У руках хорошого кухаря (а ним може стати кожен) корінь можна перетворити на продукт, що нагадує за смаком м’ясо креветки.

Вирощувати скорцонеру так само, як і моркву. Є відмінності лише у висадці. Саджають насіння на відстані 6-8 см одне від одного, глибина лунки 1,5-2 см, відстань між рядами вибирають самі. Сіяти можна з початку квітня по 20 серпня. Я зазвичай сію в квітні, травні, а коренеплоди отримую наприкінці літа.

Посадіть скорцонеру у себе на дачі, присадибні ділянці і за її допомогою вирішуйте багато проблем, пов’язаних зі здоров’ям.

Із повагою — Є.О.Миронов, м. Харків