Здрастуй, «Бабушка»!

У цій статті спробую пояснити, як не допустити розвитку стану мікробного дисбалансу, тобто дисбактеріозу, і як із ним боротися, використовуючи для цього засоби народної медицини.

Співвідношення різних популяцій мікробів, що підтримують біохімічну, імунобіологічну рівновагу та нормальний обмін речовин в організмі людини, так необхідні для підтримки здоров’я, називають нормофлорою. Якісне й кількісне порушення цього співвідношення з наступним розвитком порушень метаболізму та імунної системи, можливим виникненням кишечних і шлункових розладів — це дисбактеріоз.

Цей стан передусім виражається зниженням концентрації біфідобактерій та лактобактерій, а також кишечних паличок зі зміненими властивостями, зниженням чи збільшенням концентрації нормальних кишечних паличок і збільшенням концентрації інших умовно-патогенних організмів.

Існує безліч як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, що призводять до порушення біологічної рівноваги нормофлори. Багато в чому їх специфіка залежить від віку.

Розвиток дисбактеріозу у новонароджених провокують бактерійний вагіноз та мастит у матері, проведення реанімаційних заходів відносно новонародженого, пізнє прикладання малюка до грудей, його тривале перебування в пологовому будинку, можливість заселення кишечнику агресивними штамами мікроорганізмів довкілля, фізіологічна незрілість моторної функції кишечнику, наявність гнійних інфекцій, непереносимість грудного молока та первинний імунодефіцит. Дисбактеріоз у грудних та маленьких дітей може виникнути через несприятливий перебіг періоду новонародженості, раннє штучне вигодовування, диспепсичні порушення, часті гострі респіраторно-вірусні інфекції, рахіт, анемію, гіпотрофію, зміни в психоневрологічному статусі дитини та алергічний дерматит. Довге перебування в замкнутих колективах, часті гострі респіраторно-вірусні інфекції й алергічні реакції — причини дисбактеріозу в дошкільному та шкільному віці. До розвитку дисбактеріозу в юності та середньому віці призводять часті гострі респіраторно-вірусні інфекції, алергічні реакції, наркоманія й шкідливі умови праці, а вікові зміни властивостей мікрофлори загрожують дисбактеріозом у літньому віці. Стреси, незбалансоване харчування, кишечні інфекції, тривала гормонотерапія, імунодефіцитні стани, неконтрольоване лікування антибактеріальними й нестероїдними протизапальними препаратами, проведення хіміо- й променевої терапії можуть стати причиною дисбактеріозу в будь-якому віці.

Діагностується хвороба на підставі клінічного обстеження та за даними мікробіологічного аналізу калу.

Дисбактеріоз у дітей проявляється порушенням маси тіла, блідістю, сіруватим відтінком шкіри, її сухістю, лущенням, зниженням еластичності шкірних покривів, ерозією в куточках рота, алергічним дерматитом, молочницею, «лакованістю» слизових оболонок, зміною слизової оболонки в області анусу, зниженням і відсутністю апетиту, нудотою, відрижкою, блювотою, металевим присмаком у роті, підвищеним слиновиділенням, метеоризмом, бурчанням живота при пальпації, болем у шлунку, свербінням і печією в області анусу, порушенням роботи сфінктера прямої кишки, діареєю та запором.

Про дисбактеріоз у дорослих свідчать зниження та відсутність апетиту, нудота, блювота, металевий присмак у роті, тупий і спазмолітичний біль у шлунку, метеоризм, бурчання та здуття живота, відчуття неповного випорожнення кишечнику, запор, пронос, заїди, сухість і свербіння шкіри та слизових оболонок, алергічні висипання на шкірі, швидка стомлюваність, загальна слабкість, головний біль і порушення сну.

При дисбактеріозі кишечнику відзначаються інтоксикація та запалення цього органу, підвищення температури тіла, що супроводжується лихоманкою, пітливістю, головним болем, загальною слабкістю, поганим апетитом, порушенням сну, болем у шлунку, рідким випорожненням із кров’ю, слизом та гноєм. Частота випорожнення — до 7-10 разів на добу. Якщо дисбактеріоз викликаний ентеробактеріями, синьогнійною паличкою, ентероколітами, то спостерігаються поганий апетит, тупий біль у животі, нестійке кашкоподібне випорожнення з великою кількістю слизу, метеоризм, спазм і болісність сигмовидної кишки. Перебіг хвороби, спровокованої кількома умовно-патогенними мікроорганізмами, значно важчий, ніж із одним збудником. При переважанні грибкової флори картина симптоматики часто нерозбірлива. Температура тіла при цьому нормальна, відзначається лише незначний біль у животі і рідке чи кашкоподібне випорожнення до 3-5 разів на добу, іноді із слизом і наявністю білувато-сірих грудочок.

Проводити мікробіологічний аналіз калу рекомендується при тривалих кишечних розладах, тривалому періоді відновлення після дизентерії й інших гострих кишечних захворювань, при дисфункції кишечнику після тривалої дії радіації та хімічних речовин, при інтенсивній антибіотико-, хіміо-, імунодепресивній і гормональній терапії та при алергічних захворюваннях, що тяжко лікуються.

Наслідками дисбактеріозу можуть бути залізодефіцитна анемія, алергія, стоматит, глосит, уповільнена пневмонія, холецистит і багато інших захворювань, тому боротися з цією недугою треба на початковій стадії її розвитку.

Народній медицині відомо багато засобів, супротивних дисбактеріозу. Ефективно подрібнити й змішати 1 ч.л. листя м’яти, 1 ст.л. трави золототисячнику, по 2 ст.л. листя шипшини, трави звіробою й сухоцвіту багнового, залити суміш в емальованому посуді 1 л окропу, прокип’ятити 3-4 хвилини на слабкому вогні, настояти 1 годину в прохолодному місці, процідити й пити по 100 мл відвару 4 рази на день через годину після їди.

Непогано залити в скляній банці 200 мл окропу 1 ст.л. сухих, вимитих плодів шипшини, настояти 5-6 годин, процідити й пити по 100 мл настою двічі на день за 30 хвилин до їди.
Упорається з дисбактеріозом такий трав’яний збір. Треба подрібнити й змішати 1 ч.л. трави звіробою, по 1/2 ч.л. трави дивини і листя м’яти, залити суміш у термосі 1 л окропу, настояти 40 хвилин, процідити й пити по 100 мл настою тричі на день за 20 хвилин до їди. Курс лікування — 6 тижнів.

Щоб нормалізувати роботу шлунково-кишкового тракту, потрібно змішати, заздалегідь подрібнивши, 1/3 ч.л. квіток ромашки, по 1/2 ч.л. трави материнки й гадючника, по 1/4 ч.л. трави звіробою й насіння кмину, залити суміш в емальованому посуді 1 л окропу, прокип’ятити 10 хвилин на слабкому вогні, настояти 2 години в теплому місці, процідити й пити по 200 мл теплого настою тричі на день за 20-25 хвилин до їди.

Здолає дисбактеріоз червона горобина. Треба 1 кг вимитих горобинових ягід засипати 500 г цукру, настояти 4-6 годин, потім довести все до кипіння, прокип’ятити 30 хвилин на слабкому вогні, процідити і вживати по 1 ст.л. приготовленого засобу тричі на день перед їдою. Зберігати його в щільно закупореній пляшці з темного скла.

Кишечник оздоровиться, якщо 1 ст.л. подрібнених плодів шипшини залити в емальованому посуді 500 мл води, довести до кипіння, проварити 15 хвилин на слабкому вогні, настояти 3 години, потім процідити, влити в настій 1/2 ч.л. олії, свіжовичавлений із 200 г подрібненої моркви сік, ретельно збовтати і вживати по 1 ст.л. суміші тричі на день після їди.

Обов’язково при лікуванні дисбактеріозу повністю відмовитися від спиртного, гострого та жирного, якомога менше вживати солодке, нічого не пити під час їди і нічим її не запивати. У повсякденному раціоні повинне переважати варене або тушковане пісне м’ясо. Хліб черствий чи напівчерствий. Їсти тоді, коли хочеться, і скільки хочеться, прислухаючись до потреб свого організму.

Необхідно поступово уникати залежності від медичних препаратів, намагаючись оздоровлювати організм народними засобами, підбираючи ті, що вам підходять.

Із повагою — Михайло Васильович Циніка, Молдова