Здрастуй, «Бабушка»!

Хочу поділитися рецептами старого ченця, випробуваними з позитивним результатом на собі, мамі та подрузі.

У 2009 році, у зв’язку з нападом жовчнокам’яної хвороби, моя мама потрапила в лікарню. Трохи її підлікувавши, мамин лікар запропонував їй, щоб уникнути рецидиву захворювання, видалити жовчний міхур. Мама від операції відмовилася, вирішивши пролікуватися у старця-ченця, що проживає в Одесі, про якого їй розповіла жінка, котра лежала з мамою в палаті.

І ось ми в Одесі. Проїхавши на трьох трамваях, нарешті добралися до монастиря, де мешкав чернець. Тоді йому було вже понад 90 років, але його розум був світлим та ясним, а мова зв’язною й мудрою. Обличчя ченця вражало своєю чистотою та добротою.

Дізнавшись про нашу проблему, він порадив мамі щоранку натщесерце випивати склянку гарячої води, підкисленої за смаком свіжовичавленим лимонним соком (лимонна кислота, оцет й інші підкислювачі не підходять!), через годину випити склянку свіжовичавленого огіркового соку, а ще через годину — склянку суміші натуральних соків моркви й буряка, взятих порівну за об’ємом. Увечері тричі черз кожну годину випивати по склянці гарячої води з лимоном. Лікуватися таким чином місяць.

Ми подякували за пораду й поїхали додому. Вдома мама пролікувалася, строго дотримуючись усіх рекомендацій ченця, й камені з жовчного у неї почали потроху виходити. Супроводжувався їх вихід болем, але мама терпіла. Тривав цей процес близько місяця. Так, завдяки ченцеві, мамі вдалося зберегти жовчний міхур. Дуже дієвий рецепт, але користуватися ним можна тільки тоді, якщо в жовчному міхурі виявлені невеликого розміру камені. Ще цей засіб сприяє омолодженню й усуненню ожиріння. Стверджую це, оскільки мама після його застосування схудла на 12 кг, а її обличчя значно помолодшало.

Незабаром ми набрали гостинців і знову поїхали до старого ченця, щоб подякувати йому за мамине зцілення. Він подякував за гостинці, а особливо зрадів шкарпеткам, які мама зв’язала сама з натуральної овечої шерсті. Обличчя старця просто дитячою радістю світилося, коли він приміряв шкарпетки…

Цього разу з нами приїхала й моя подруга, майстер спорту з плавання, яка багато років страждала від рясних та тривалих місячних. Щоразу по закінченні менструації вона відчувала таку втому і таке знесилення, що навіть її вигляд викликав співчуття. Лікарі, до яких подруга не раз зверталася, допомогти їй не могли. Вони говорили Ользі, так звуть подругу, що це особливість її організму, що вона абсолютно здорова і їй просто треба потерпіти й дочекатися клімаксу.

Оля ж з кожним разом все важче переносила місячні. Спочатку вона на час менструації брала лікарняний лист, та потім її попередили, що можуть звільнити і вона, перш ніж іти на роботу, почала з’їдати по 20 штук гематогену й вводити внутрішньом’язово собі в ноги вітамін К. Звичайно, довго так витримати Оля не могла, тому я запропонувала їй поїхати з нами до ченця. Вона з радістю погодилася.

Старець відвів її в іншу кімнату й запропонував Ользі помолитися там разом із ним і в молитві попросити у Господа благословення. Після моління він порадив їй під час менструацій видавлювати зі свіжого листя кропиви сік, розчиняти по 1 ст.л. соку в склянці води й випивати цей розчин. Робити так тричі на день. Ольга пролікувалася все літо, менструальний цикл у неї нормалізувався і тепер наближення місячних у подруги жах не викликає.

Допоміг старець-чернець і мені. Справа в тому, що після пологів мене стали турбувати білі. Як би я не милася, якими тільки гігієнічними засобами не користувалася, неприємні виділення з піхви не припинялися. Медики ніякої патології не виявляли, а білі з кожним днем ставали ряснішими.

Мені було соромно попросити ченця підказати вирішення моєї проблеми, але він якось відчув мій стан, заспокоїв мене і порадив пролікуватися домашнім кислим молоком і свіжовичавленими соками споришу і кропиви. Треба кожен вечір вводити на ніч в піхву гігієнічний тампон, просочений соком кропиви, на другий день — соком споришу, а на третій — кислим молоком. Так і чергувати. Окрім цього, готувати вранці та ввечері з трави деревію блідо-рожевого кольору відвар і підмиватися ним. Лікуватися не менше 40 днів поспіль. Я пролікувалася 45 і забула про білі.

Ось так старий чернець своїми порадами допоміг мені, мамі та подрузі одужати. Якщо він ще живий, щиро бажаю цій святій людині здоров’я й довголіття, а якщо помер — світла йому пам’ять.

Із повагою — Світлана, м. Полтава