Здрастуй, «Бабушка»!

Часто люди просять розповісти про лікування морквою й про те, як правильно збирати, зберігати цей овоч і які сорти моркви найбільш корисні. У цій статті спробую задовольнити їхній інтерес. Ще Гіппократ застосовував моркву як лікувальний засіб, а ось на Русі її почали вирощувати лише в ХVI столітті спочатку як лікарську рослину, а пізніше — як харчову. За формою, будовою коренеплоду й лікувально-профілактичними властивостями найкращими сортами цієї дворічної рослини сімейства селерових вважаються сорти Каротель, Шантене й Валерія.

Основні лікувально-оздоровчі якості моркви пов’язані з наявністю в ній каротину. Він протистоїть шкідливій дії на організм вільних радикалів. Щоб підвищити ефективність його засвоєння, моркву потрібно довго варити або тушкувати, а при приготуванні з неї страв додавати в неї жири. Доведено, що нестача в організмі каротину призводить до розвитку раку легень, стравоходу, простати, підшлункової залози, шлунка й шкіри, провокує часте виникнення ГРЗ, нежиті, бронхіту, отиту та пневмонії. У 100 г моркви, що вирощується в південних областях України, міститься від 21 до 23 мг каротину. Для задоволення потреби в ньому організму треба щодня з’їдати по 200 г коренеплоду. Найкраще їсти сиру моркву, подрібнену на тертці й заправлену олією. Дуже добре нарізати її крупно, обсмажити у великій кількості олії, а потім з’їсти. Прекрасна їжа, в якій практично повністю збережений каротин, — морква, тушкована в молоці. Вимитий коренеплід треба відварити до напівготовності, залити молоком так, щоб воно покрило моркву, додати на 300 г моркви 1 ст.л. вершкового масла, 1 ч.л. борошна, розбавленого теплим молоком, і протушкувати 15 хвилин на сильному, а потім 2-3 хвилини (не довше!) — на слабкому вогні. При варінні моркви на пару її не слід очищати від шкірки. Цілі коренеплоди варять у невеликій кількості води протягом 25 хвилин, а порізані — п’ятнадцяти. Для чищення й подрібнення моркви використовувати тільки зроблені з нержавіючої сталі кухонні прилади. Всі приготовлені з моркви страви не можна довго зберігати. Найкраще засвоюється організмом варена морква, заправлена олією чи сметаною.

Окрім каротину, в моркві є вітаміни групи В, С, К, Е, D, мідь, кобальт, залізо, йод, білки та вуглеводи. Дуже корисні пектин і клітковина, що містяться в коренеплоді. З’їдаючи щодня не менше 2 морквин, можна стимулювати роботу шлунково-кишкового тракту, знизити рівень шкідливого холестерину в крові, зміцнити судини, серцевий м’яз й очистити організм від солей свинцю, що попадають до нього при вдиханні вихлопних автомобільних газів.

Практично всі дієтологи світу рекомендують використовувати для оздоровлення морквяний сік. Його треба пити повільно, розчиняючи в 1 частині соку 1/5-1/6 частини води, вранці натщесерце за 20-25 хвилин до сніданку. Сік готувати щоразу свіжий. Макуху, що залишилася після його віджимання, слід залити, щоб покрило, кип’яченим молоком, охолодженим до 40-50°С, настояти 20 хвилин, віджати й випити морквяне молоко. Працюючи в 80-і роки ХХ століття за рубежем, я після приготування вдома морквяного соку заливав увечері макуху, що залишилася, в керамічній ємності оливковою олією, витримував ніч, а вранці проціджував і віджимав. Отриману олію використовував для приготування різних страв, а з морквяною макухою варив супи і смажив зелені банани, які їв замість картоплі. Фахівці з інших країн, що жили зі мною в будинку, з часом перейняли мій досвід і були дуже вдячні за таке кулінарне нововведення. Морквяна макуха зберігається в поліетиленовому пакеті в морозильній камері дуже довго. Потім її можна використовувати при приготуванні тіста, соусів, інших страв, а також при фаршируванні баклажанів і кабачків.

Для приготування морквяного соку використовувати тільки добре очищені від бруду й ретельно вимиті коренеплоди. Якість напою залежить від свіжості й зрілості моркви. Вона має бути без зелені, не в’яла й не занадто суха. Морквяний сік бажано випити в перші 15-20 хвилин після його приготування. Зберігається він у холодильнику не довше 12-18 годин. Сік моркви, так само як і яблучний, можна сміливо змішувати з будь-якими фруктовими й овочевими соками. Для отримання склянки соку потрібно приблизно 450 г моркви, краще темних сортів, із обрізаними бадиллям і хвостиком. Слід пам’ятати, що, випиваючи щодня більше 200-300 мл морквяного соку, ви перенавантажуєте печінку і тим самим провокуєте хвороби цього органу.

Очищення організму соком моркви проводять протягом 1,5-2 днів, не довше. Його п’ють, не вживаючи більше ніякої їжі й рідини, по 1,5 л на день. Можна змішувати морквяний сік порівну за об’ємом із яблучним і огірковим. Під час чищення можуть турбувати бурчання в шлунку, нежить, незначний головний біль, втома, часті зміни настрою, нудота, підвищення температури тіла, болісність окремих частин опорно-рухового апарату, почервоніння й висип на шкірі. Це свідчить про те, що з організму виходять токсини. Очищення морквяним соком допомагає оздоровленню й омолодженню всього організму.

Дуже добре морква зберігається в ємності, рясно змащеній медом. Таке зберігання коренеплоду дозволяє повністю зберегти в моркві всі біологічно активні речовини. Призначену для тривалого зберігання моркву слід заготовлювати в жовтні. Коренеплоди, викопані раніше, треба спочатку кілька днів витримати в сараї чи другому подібному приміщенні й лише потім спускати в погріб для зберігання. Вологу моркву підсушувати, не допускаючи її в’ялення. Відбирати для зберігання здорові овочі, обов’язково обрізаючи в них біля самого коренеплоду бадилля. Найкраще зберігається морква при температурі 0 — +10С. Приміщення для її зберігання повинно бути добре вентильованим. У погребі моркву найкраще зберігати по 4-6 кг у відкритих поліетиленових пакетах, обмазану мокрою глиною, підсушену й складену в кошики чи ящики, а також пересипану хвойною тирсою. Можна нарізати коренеплоди невеликими кубиками, просушити трохи в гарячій духовці, досушити протягом 1-2 днів в теплі на повітрі, а потім опустити сушену моркву для зберігання в погріб. Очищені коренеплоди зберігають у сухому посуді, прикритому не кришкою, а чистою вологою тканиною, не довше 2-3 годин.

Використовуючи для приготування їжі молоду моркву, шкірку з неї не знімати, а тільки добре вимити й злегка почистити щіткою. Зі старого коренеплоду обов’язково зняти тонкий шар шкірки. Готувати страви з моркви бажано безпосередньо перед уживанням. Кращий для здоров’я сорт моркви має дрібну, м’яку, такого самого кольору, як коренеплід, серцевину та товсту шкірочку.

Сушену моркву перед приготуванням із неї страви треба обшпарити окропом, 1-1,5 години витримати в теплій воді, а потім у ній же зварити.

Щоб зменшити вміст у моркві нітратів, потрібно обмежити до мінімуму застосування у вигляді добрив натрієвої та аміачної селітри. Азотні, фосфатні й калійні добрива слід змішувати у співвідношенні — 1:0,6:1,8. Вносити їх краще під час перекопування навесні городу. Гній під моркву вносять тільки в компостах із соломою та торфом восени. Забезпечити організм від негативного впливу нітратів можна, якщо при варінні моркви через 15 хвилин після закипання відвар злити, залити моркву свіжою водою й варити далі до готовності. Не можна використовувати для варки алюмінієвий посуд. При смаженні й тушкуванні моркви відсоток вмісту в ній нітратів практично не змінюється, а ось соління, маринування й квашення коренеплоду знижує їх рівень на 70-75%. Бажано не додавати в розсіл кріп, часник і селеру.

Імунітет підвищиться, якщо подрібнити на тертці 2 зубчики часнику, одну велику моркву й одне зимового сорту яблуко, перемішати їх із подрібненими ядрами 3 волоських горіхів, 1 ст.л. світлих родзинок, 2 ч.л. без верху меду, 0,5 ст.л. свіжих вершків і з’їсти суміш за годину до їди.

Тим, хто страждає від худорби, нормалізувати вагу допоможе щоденне з’їдання подрібненої на тертці моркви, заправленої сметаною, а довголіття всім гарантує різноманітність у раціоні страв із морквою.

Протипоказано їсти моркву після операції, при загостренні виразки, ентериті, коліті, гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку, цукровому діабеті, захворюваннях щитовидної залози, печінки, а також при хворобах шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються діареєю (проносом).

Для нормалізації випорожнення при запорі потрібно насіння моркви перетерти сухим до порошку і вживати його по 1/3 ч.л. 3-4 рази на день, запиваючи 70 мл трав’яного настою. Щоб його приготувати, треба подрібнити й змішати по 0,5 ст.л. трави базиліку та материнки, залити суміш склянкою окропу, настояти 4 години й процідити.

Симптоми застуди минуть, нормалізується підвищена температура тіла, якщо 1 ст.л. цвіту чорної бузини залити 250 мл окропу, через 1 годину процідити, змішати настій порівну за об’ємом зі свіжовичавленими соками моркви та журавлини й пити по 1/4-1/2 склянки теплої суміші 6-8 разів на день. Можна додавати за смаком мед.

Якщо на тілі є гнійні або звичайні невеликі рани, їх треба обмити морквяним соком, накласти зверху суміш свіжонатертої моркви й свіжого подрібненого листя золотушника, взятих порівну за об’ємом, і закріпити компрес марлевою пов’язкою. Змінювати його у міру висихання. Незабаром рани загояться.

При опіку подрібніть і змішайте за об’ємом 2 частини моркви й 1 частину свіжих баклажанів, змочіть обпечене місце 10-12% соком граната й накладіть на нього приготовлену суміш. Закріпіть не туго марлевою пов’язкою. Досить кількох таких компресів, щоб від опіку й сліду не лишилося.

Застосовують моркву й для приборкання геморою. Потрібно змішати, заздалегідь подрібнивши, 3 ч.л. кори ліщини, по 2 ч.л. морквяного бадилля й коріння оману, залити суміш у термосі 300 мл окропу, через 2 години процідити й пити по 100 мл настою 4-5 разів на день. Окрім цього, тричі на день прикладати до гемороїдальних ґуль суміш свіжоподрібненої моркви й трави вовчого тіла, взятих порівну за об’ємом.

Із каменями в нирках і сечовому міхурі впорається такий засіб. Треба подрібнити й змішати по 2 ст.л. насіння моркви, квіток і коріння кульбаби, залити суміш 700 мл води, довести на слабкому вогні до кипіння, відразу зняти посуд із вогню, витримати 4 години під кришкою в гарячій духовці, після охолодження процідити й пити по 150 мл настою 4 рази на день. Курс лікування — 10 днів, через 3 дні повторити. Провести з перервами 4 таких курси.

Вживаючи по 7 днів на місяць тричі на день за 20 хвилин до їди по 1/3 ч.л. перетертого до порошку насіння моркви, здолаєте серцеву недостатність. Запивати щоразу 100 мл настою маренки (1,5 ст.л. трави залити 300 мл окропу, настояти 2 години й процідити). Лікуватися таким чином 3 місяці.

Для підвищення лактації у жінок, котрі годують немовлят грудьми, потрібно залити моркву, щоб покрило, молоком, зварити до готовності, потім коренеплід вийняти, а в молоко засипати, заздалегідь перетерши до порошку, 1 ст.л. насіння чорного кмину, 0,5 ч.л. трави материнки, настояти 2 години й процідити. Зварену моркву з’їсти рівними порціями за 2-3 рази, запиваючи молоком, у якому вона настоювалася. Можна на склянку молока додавати 0,5 ч.л. меду. Курс лікування — тиждень.

Грибок, що вразив ноги, зникне, якщо змішати порівну за об’ємом 6% оцтову есенцію, свіжовичавлені соки моркви й росички, а потім 3-4 рази на день змащувати сумішшю проблемне місце.

Щоб зупинити розвиток астигматизму (порушення гостроти зору через скривлення рогової оболонки), потрібно змішати 200 мл морквяного соку, по 50 мл соків огірка, селери, петрушки й пити по 150 мл суміші тричі на день за півгодини до їди.

Нежить (риніт) мине, ГРЗ (гостре респіраторне захворювання) перестане мучити, якщо змішати по 0,5 ст.л. соків багна звичайного й моркви, 1 ч.л. заздалегідь прокип’яченої олії, 2 краплі соку часнику й закапувати по 3-4 краплі суміші 4 рази на день у кожну ніздрю.

Випиваючи рівними порціями тричі на день перед їдою суміш із 0,5 склянки гранатового соку, 200 мл морквяного, 3 ст.л. бурякового й 100 мл соку латуку, здолаєте енцефаліт. Лікування тривале. Після кожних 7 днів його проведення робити на 2-3 дні перерву.

Пухлини різної локалізації розсмокчуться, якщо подрібнити ввечері й змішати 0,5 ст.л. насіння люцерни, по 1,5 ст.л. трави водяного перцю й петрушки, залити суміш у термосі 0,5 л окропу, витримати ніч, а вранці процідити, влити в настій склянку морквяного соку й випити рівними порціями за 4 рази протягом дня. Пити за 20 хвилин до їди. Курс лікування — 2 тижні, після 5 днів перерви повторити. Провести з перервами 5-6 таких курсів.

При втраті голосу потрібно змішати 1 ст.л. меду, 30 мл олії, 1 ч.л. цибулевого соку, по 200 мл соку моркви й домашнього молока, а потім пити по 0,5 склянки суміші 4 рази на день. Незабаром голос повернеться.

Із повагою — Б.А.Лебеденко