Здрастуй, «Бабушка»!

Споконвіку люди знали, що мелодійний звук має цілющу силу. Наприклад, згідно з міфом, старогрецький бог лікарського мистецтва Ескулап зцілював хворих на радикуліт грою на трубі, а Піфагор — старогрецький філософ, математик і містик, творець релігійно-філософської школи піфагорійців, що знався також у медицині, ефективно лікував хвороби, граючи складені ним спеціальні музичні композиції й читаючи хворому уривки з Гомера та Гесіода. Щоб очистити вранці розум від сну й налаштуватися на денну активність, а ввечері, щоб добре спалося вночі, Піфагор починав і закінчував день співом.

Узагалі в постійній музичній вібрації перебуває весь світ. Тільки людське вухо розрізняє 1378 різних тонів у різних діапазонах, а поза спектром слуху існують мільйони звуків і навіть незначні зміни в їх частоті, як з’ясували вчені, впливають на стан наших внутрішніх органів.

Викладачеві музики С’юзен Александер зі США якось прийшла на думку абсолютно фантастична ідея — записати випромінювання, які відходять від людини, і, застосувавши математику й фізику, спробувати їх озвучити. У результаті виявилось, що наше тіло буквально напхане різними вібраціями. Це і серцеві скорочення, і ритми кровообігу, і ендокринні цикли. І якщо всі ці вібрації існують, то їх можна не лише зареєструвати, а й прослухати.

Намагаючись дізнатися, чи можуть звучати молекули ДНК, Александер звернулася по допомогу до біолога Каліфорнійського університету Девіда Деймера. Доктор Деймер, застосовуючи інфрачервоний спектрометр, виміряв коливання ДНК, перетворив невидимі вібрації в звуковий спектр і отримав музику, схожу на медитативні мелодії Індії.
Надалі вчені планують записати мелодії всіх людських органів, але й нині ясно, що у кожного з нас звучить усере­дині своя симфонія.

Поки що практичне застосування мелодій у медицині не дуже поширене, але в позитивній дії музикотерапії вже ніхто не сумнівається. Наприклад, у найбільшій в Європі клініці спортивної травми, що знаходиться у німецькому місті Люденшайд, її використовують в передопераційний, самий стресовий для пацієнтів період, даючи їм прослуховувати спеціальні музичні композиції, що сприяють зниженню рівня стресових гормонів в крові і прискоренню таким чином лікування.

Будь-яка музика, як з’ясували канадські вчені, сприймається не однією, як вважалося раніше, а різними зонами людського мозку. Причому кожному музичному стилю відповідає своя ділянка головної кори, що відповідає за певний орган чи систему організму.

Наприклад, оздоровленню серцево-судинної системи сприяє класична музика, а прослуховування сонат Моцарта для фортепіано дозволяє тим, хто страждає від хвороби Альцгеймера, краще орієнтуватися у просторі та часі. «Аве Марія» Шуберта, «Місячна соната» Бетховена, «Лебідь» Сен-Санса і «Завірюха» Свиридова допомагають упоратися з алкоголізмом і курінням, рубцювання виразки шлунка прискорює «Вальс квітів» із балету «Лускунчик» Чайковського, астенії (хронічна втома) позбавляють «Ранок» Грига, «Світанок над Москва-рікою» Мусоргського, романс «Вечірній дзвін» Аляб’єва і фортепіанний цикл «Пори року» Чайковського. Депресію здолають «Вальс» Шостаковича, композиція «Чоловік і жінка» Лея і романс «Завірюха» Свиридова, безсоння — сюїта «Пер Гюнт» Грига, гастрит — соната №7 Бетховена, а значно зменшити частоту нападів при епілепсії допоможуть твори Моцарта. Нормалізації тиску й зміцненню серцевого м’язу сприяють «Весільний марш» Мендельсона, Ноктюрн ре-мінор Шопена й Концерт ре-мінор для скрипки Баха. Головний біль угамують «Полонез» Огінського, «Угорська рапсодія» Ліста й мелодія з опери «Фіделіо» Бетховена.

Тож, добрі люди, насолоджуйтеся чудовими мелодіями й долайте за їх допомогою недуги.

Із повагою — лікар-невропатолог Володимир Васильович Болсун, м. Київ; e-mail: bolsunv@gmail.com