Здрастуй, «Бабушка»!

На території України росте майже 500 видів їстівних грибів, з них збирають не більше 12. Часто зустрічаються й отруйні гриби, в тому числі такі, які на вигляд схожі на їстівні. Тому, щоб уникнути грибного отруєння, потрібно вміти відрізняти гриби, а якщо все ж отруєння сталося, то знати, як з ним швидко впоратися. Цьому буде присвячена моя чергова стаття.

Ознаками отруєнь є головний біль, нудота, блювота, біль у шлунку і кишечнику, втрата свідомості та розлад шлунка. Деякі отруєння викликають незворотні зміни в крові та кровотворних органах.

Труднощі розпізнавання отруйних та їстівних грибів полягає в тому, що вони часто бувають схожими. У природі існує багато грибів-двійників, майже кожен їстівний гриб має схожого отруйного двійника.

Двійником моховиков і маслюків є перцевий гриб. Для нього характерні червонувато-вишневий колір губчастого шару й ніжки, особливо її верху, почервоніння м’якоті на зламі й перцево-пекучий смак.

На печериці та сироїжки зі світлим забарвленням схожі мухомори — смердючий, пантерний і білий. Їх легко розпізнати за білими пластинками і наявності на ніжці вольви (покривала-оболонки, яка захищає в молодому віці плодове тіло). Мухомори білий і смердючий мають дуже неприємний запах. Але цією ознакою керуватися не можна, тому що у багатьох неїстівних грибів, наприклад, у мухомора червоного, запах досить приємний.

До смертельно отруйних грибів належать бліда поганка. Капелюшок у неї спочатку напівкруглий, а пізніше — розпростертий. Поверхня — білого або зеленувато-оливкового кольору, до центру більш темна, шовковиста, з тонкою шкіркою. Ніжка циліндрична, до верху рівномірно звужена, з плівковим кільцем, біла або злегка зеленувата. В основі ніжка трохи розширена. Ніжка ніби виростає з «чохла» — вільно розкинутої вольви зеленуватого або білого кольору. Молоді гриби оповиті білою плівкою, пишні залишки якої зникають зі старінням гриба. М’якоть у блідої поганки м’ясиста, злегка солодкувата, має виражений грибний запах. Пластинки білі, еластичні. За цими ознаками бліду поганку можна відрізнити від схожої з нею зеленої сироїжки й печериці. Зелена сироїжка має більші пластинки, у неї немає плівкового кільця й «чохла». Для печериці ж характерні пластинки рожевого або буро-фіолетового кольору й відсутність потовщення біля основи ніжки.

У лісах бліда поганка зустрічається часто. Для смертельного отруєння людини достатньо 0,02-0,03 мг фалоідіна — одного з токсичних речовин, присутнього в білій поганці.
До отруйних опеньків належать кілька видів грибів, дуже схожих на їстівні опеньки. Помилковий гірчично-жовтий опеньок відрізняється від опенька осіннього справжнього забарвленням капелюшка, відсутністю лусочок на капелюшку й кільцями на ніжці. Пластинки у нього жовті, пізніше стають зеленими або фіолетово-коричневими, смак — гіркий, запах — неприємний. Із опеньком справжнім має схожість отруйний опеньок несправжній цегляно-червоний. Він росте в серпні-вересні на пеньках дерев листяних порід і біля них, має гладкий капелюшок, схожий на дзвіночок жовто-червоного кольору, темніший в центрі. Пластинки прикріплені до ніжки, часті, жовтуваті, мають темно-оливковий або димчастий відтінок. Ніжка спочатку щільна, потім — порожниста, жовтувата, внизу коричнева. М’якоть гриба жовтувата, має неприємний запах і гіркий смак.

Схожа на печерицю і ентолома отруйна. Росте вона в червні-вересні, поширена в широколистяних лісах. Гриб відрізняється великим розміром (діаметр капелюшка до 13-15 см). У молодих грибів капелюшки опуклі з виступаючим горбком посередині, зі старінням вони стають лійкоподобними. Край капелюшка хвилястий, поверхня гриба гладка, колір — білуватий або кремово-жовтий. Відмінною ознакою ентоломи отруйної є досить рідкі пластинки, спочатку жовтуваті, а пізніше — рожеві. Ніжка циліндрична, білувата, висока, м’якоть біла.

Наслідки отруєння грибами залежать не тільки від виду грибів, а й від стану здоров’я людини, а також кількості з’їденого. Іноді отруюються і їстівними грибами, якщо їдять їх у великій кількості. Особливо треба бути обережними тим, у кого є проблеми з органами травлення й печінкою.

Симптоми отруєння блідою поганкою, мухомором білим, смердючим і пантерним з’являються через 6-48 годин після вживання цих грибів. Людина, яка отруїлася безперестанку блює, вона страждає від спраги, сильного поносу, нерідко з кров’ю, коліків, судом у литкових м’язах, шлунку й кишківнику. У дітей першою ознакою отруєння часто бувають судоми щелеп. Напади іноді обмежуються легким болем у животі, нудотою, незначною блювотою й поно­сом. Буває, що через кілька годин після їжі виникають холодний піт, судоми, непритомність, сонливість, коліки в животі, блювота, понос, відчуття холоду в руках і ногах.

Через дві-три доби спостерігаються збільшення печінки й жовтяниця. Уражаються також надниркові залози й розвивається серцево-судинна недостатність. Бувають марення та галюцинації, зниження артеріального тиску, ураження печінки та нирок, із часом пригнічення загального стану й центральної нервової системи призводять до коми.

При отруєнні грибами треба якомога швидше доставити постраждалого в реанімаційне відділення, а до приїзду «швидкої» покласти його в ліжко й не дозволяти йому заснути. Блювоту можна розглядати як захисну реакцію організму, спрямовану на виведення токсичних речовин. Цю природну детоксикацію організму можна посилити введенням блювотних засобів, а також промиванням шлунка через зонд. Але ця процедура вже не ефективна, коли з моменту отруєння минуло багато часу. Тому отруту слід якомога швидше видалити зі шлунка за допомогою блювоти. Її можна викликати натиском пальців на корінь язика або задню стінку глотки, або ж глибоким введенням пальця в горлянку. Також людині, яка отруїлась можна дати відразу випити 4-5 склянок підсоленої кип’яченої води кімнатної температури (0,5 ч.л. солі на склянку води), а потім викликати блювоту. Процедуру повторити 3-4 рази поспіль. Бажано ретельно промити шлунок чистою водою або краще розчинити в 0,5 л води 5-6 пігулок активованого вугілля й одразу випити розчин.
Не завадить прийняти блювотний засіб і поставити клізму з відваром листків сени, розчинивши в ньому трохи магнезії, або ввести в анус спринцівкою рецинову олію. Корисно пити лимонний сік або розведені водою оцет і винну кислоту.

Якщо вже розвинулася сонливість, давати постраждалому по 15-20 крапель ефіру, розчиненого в гарячій чорній каві або в гарячих настоях м’яти й меліси, приготовлених, як чай. Облити потерпілому холодною водою голову й дати понюхати нашатирний спирт. Протидіють отруєнню грибами гірчиця, прийнята з білим вином або оцтом, і свіжовичавлений капустяний сік.

Якщо отрута вже проникла в кишківник, про що свідчать біль у животі, його здуття та діарея (понос), потрібно якомога частіше ставити клізми з охолодженою до 27-30°С кип’яченою водою, робити на живіт парові компреси, приймати протягом 1 години сидячі ванни з поступовим підвищенням температури води від 35°С до 42°С.

Отрута, яка потрапила в кров, виводиться з сечею. Для цього треба залити в емальованому посуді 300 мл окропу 1 ст.л., подрібненого кореня дроку красильного, проварити на слабкому вогні, поки в каструлі не залишиться 100 мл рідини, процідити й приймати кожні 2 години по 2 ст.л. приготовленого відвару. Вживати його до стабільного збільшення обсягу сечі при виділенні. Дітям до 7 років потрібно кожні 2 години давати пити по 2-3 ковтки теплого настою хвоща польового (2 ч.л. подрібненої трави залити 200 мл окропу, витримати 20 хвилин на киплячій водяній бані, а потім процідити).

Гостру ниркову недостатність усувають насінням льону. Треба залити в емальованій каструлі 400 мл води 2 ст.л. насіння, довести до кипіння, проварити 10-15 хвилин на слабкому вогні, процідити й пити невеликими ковтками по 100 мл відвару 4-5 разів на день.

Щоб уникнути внаслідок блювання й проносу зневоднення організму, потрібно пити часто невеликими порціями підсолену воду, або ж прохолодні міцні чай і каву. Тому що зневоднення провокує згущення крові, для її розрідження потрібно залити 400 мл окропу 2 ст.л. подрібненої трави буркуну, витримати 15 хвилин на киплячій водяній бані, настояти 1 годину, процідити й пити по 50-100 мл (дітям по 1 ч.л.-1 дес.л.) настою двічі-тричі на день.

Ще в давні часи для усунення симптомів отруєння грибами застосовували прогрівання, тобто постраждалого клали на живіт і до ніг прикладали грілку з гарячою водою. Якщо є коліки, накладають на живіт у вигляді компресу змочену в гарячій воді лляну тканину. Змінюють її в міру висихання. Можна накладати мішечки з гарячим зерном вівса чи кукурудзи. При судомах литкових м’язів накладають на гомілки гірчичники й згодом настає полегшення.

Протисудомну дію надає полин звичайний (чорнобильник). Потрібно 15 г сухої, перетертої до порошку трави рослини ретельно перемішати з 30 г цукру й приймати по 1 ч.л.-1 ст.л. суміші, запиваючи 80 мл відвару чорнобильника, 3-4 рази на день. Для приготування відвару 1 ст.л. подрібненої трави полину звичайного заливають 200 мл води, доводять до кипіння, варять 15 хвилин на слабкому вогні й проціджують.

Інтоксикація значно зменшиться або зовсім припиниться, якщо подрібнити сухими й змішати 10 г трави звіробою, по 20 г трави реп’яшка, квіток ромашки лікарської, листя м’яти перцевої й подорожника великого, по 30 г коренів солодки та насіння льону, залити 2 ст.л. суміші в глиняному посуді 500 мл окропу, настояти 2-3 години в теплому місці, процідити, макуху віджати й пити по 50-100 мл теплого настою через 1-2 години. На руки й ноги покласти грілки.

Ефективно при отруєнні грибами подрібнити й змішати по 30 г трави реп’яшка коренів родовика, буквиці й солодки, залити 2 ст.л. суміш 500 мл окропу, витримати півгодини на киплячій водяній бані, процідити й пити щогодини по 50-70 мл приготовленого настою.

На Гуцульщині при отруєнні грибами рекомендують пити дуже солону воду й міцний відвар диких груш. Дуже доб­ре залити ввечері склянкою окропу 1 ст.л. сухої подрібненої квітучої трави цикорію, настояти ніч, а вранці процідити й випити настій рівними порціями за 3-4 рази протягом дня. Пити за півгодини до їди. Можна залити 200 мл окропу 1 ст.л. сухого насіння кропу, настояти до охолодження, процідити й пити по 100 мл настою вранці й увечері незалежно від їди.

Має антитоксичні властивості й солодка гола. Потрібно залити в емальованому посуді 200 мл води 15 г подрібненого кореня рослини, довести до кипіння, проварити 10 хвилин на слабкому вогні, настояти 1 годину, процідити й приймати по 2 ст.л. (дітям — по 1-2 ч.л.) настою 4-5 разів на день.

Непогано подрібнити до кашки 5 зубчиків часнику, перемішати часник з 1 ст.л. меду, залити суміш склянкою відвару насіння нігели (чорнушки), приготовленого, як чай, добре збовтати, поки мед повністю розчиниться й одразу все випити. Процедуру проводити вранці й увечері. Крім цього, кілька разів на день змащувати живіт в місці, де знаходиться шлунок, часниковою олією.

Наслідки отруєння грибами вдасться усунути, якщо з’їдати вранці натщесерце подрібнений до кашки зубчик часнику й відразу ж запивати його склянкою вичавленого із зелені кропу соку, підсолодженого за смаком медом. Потім перетерти до порошку 2 ст.л. насіння кропу й з’їсти. Курс лікування — 3 дні.

У народі вважають, що за допомогою простих прийомів можна визначити, отруйність гриба. Давайте розглянемо ці прийоми і доведемо їх необгрунтованість.

1. Опущена у відвар грибів срібна ложка або монета чорніє, якщо в відварі є отруйні гриби. Так ось, слід знати, що потемніння срібла зумовлюється хімічною дією на нього амінокислот, які містять сірку. Такі амінокислоти є як у їстівних, так і в отруйних грибах.

2. Якщо часник або цибуля стають бурими при варінні грибів, то серед них є отруйні. Але ж викликати побуріння цибулі і часнику можуть не тільки отруйні, а й їстівні гриби, що містять в своєму складі фермент тирозинази.

3. Вважається, що личинки комах і равлики не їдять отруйних грибів. Насправді вони можуть їсти як їстівні, так і отруйні гриби.

4. Отруйні гриби зумовлюють скисання молока. Справа в тому, що воно скисає під впливом ферментів типу пепсину і органічних кислот, які можуть бути як у їстівних, так і в отруйних грибах.

5. Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні пахнуть приємно. Це нісенітниця, оскільки запах отруйної блідої поганки не відрізняється від запаху печериці.

6. Всі молоді гриби їстівні. Неправда, бліда поганка завжди однаково смертоносна.

Думаю, тепер стане всім зрозуміло, що на згадані вище методи розпізнавання грибів покладатися не можна.

Ніколи не слід вживати гриби, навіть їстівні, якщо вони виросли в забруднених радіацією місцях.

Якщо протягом 1-2 діб після з’їдання грибів з’явилися ознаки отруєння, застосуйте для їхнього усунення описані вище засоби й обов’язково зверніться до лікарні для надання вам кваліфікованої медичної допомоги.

Із повагою — Катерина Миколаївна Фриндак, Львівська обл.; e-mail: kateryna-fryndak@ukr.net