Здрастуй, «Бабушка»!

Тема моєї чергової статті — емфізема легень.

При цьому захворюванні альвеоли, з яких складається легенева тканина, розтягуються і втрачають здатність до достатнього скорочення, внаслідок чого порушується попадання кисню в кров і виведення з неї вуглекислого газу, що призводить до дихальної недостатності.

Однією з основних причин розвитку емфіземи легень вважається куріння. Також цьому сприяють забруднене повітря і несприятлива екологічна обстановка.

Проявляється хвороба задишкою і зміною форми грудної клітки (вона стає бочко- або конусоподібною і розмір її при цьому значно збільшується). При емфіземі в бронхах та легенях починає прогресивно збільшуватися кількість сполучної тканини, яка ніби «заміщає» повітряні ділянки легеневої й призводить до тривалого звуження бронхів уже незалежно від запалення.

Основні заходи при цій недузі спрямовані на боротьбу з дихальною недостатністю і терапію основного захворювання, що спричинило розвиток емфіземи. Обов’язково, перед тим як лікуватися, потрібно кинути курити. При загостренні запального процесу в легенях користуватися антибактеріальними препаратами, а за наявності бронхо­спастичного синдрому — бронхолітичними засобами.

Досить ефективне лікування емфіземи легень методами народної медицини. Я з успіхом застосовую з цією метою алтею та мелісу. Дуже добре залити 1,5 склянками холодної кип’яченої води 2 ст.л. подрібненого коріння алтеї, настояти 1 годину, потім розмішати настій дерев’яною ложкою, процідити і пити по 0,5 склянки тричі на день протягом 2 місяців.

Проводити такі лікувальні курси тричі на рік протягом 3 років. Можна залити двома склянками окропу 2 ст.л. квіток і листя алтеї, настояти 1 годину, процідити й пити тричі на день по 0,5 склянки цього настою. Вживати його теж тричі на рік по 2 місяці. Протипоказане тривале лікування алтеєю при панкреатиті й цукровому діабеті.

Обов’язково, окрім настою алтеї, вживати настоянку меліси. Потрібно 4 ст.л. трави залити 1 л сухого білого виноградного вина, витримати 24 години в темному місці при кімнатній температурі, процідити й пити по 1/3 склянки настоянки разом із настоєм алтеї тричі на день. Протипоказана меліса при гіпотонії та брадикардії.

Багатьом людям упоратися з емфіземою допоміг свіжовичавлений із зеленого картоплиння сік. Уживають його 1 раз на день, розчиняючи в половині склянки води. Перші 2-3 дні п’ють по 0,5 ч.л. соку, потім 2-3 дні — по 1 ч.л., далі 2-3 дні — по 1,5 ч.л. і так поступово доводять дозу картопляного соку до половини склянки. Після цього, зменшуючи кожні 2-3 дні кількість уживаного соку на 0,5 ч.л., повертаються до разової дози в 0,5 ч.л. Протипоказаний картопляний сік при зниженій кислотності шлункового соку і при тяжких формах цукрового діабету. Також при лікуванні ним треба враховувати, що в усіх частинах картоплі міститься алкалоїд соланін, а у великих дозах він руйнує еритроцити крові і пригнічує нервову систему, тому не перестарайтеся. Корисно при емфіземі вдихати пари звареної в мундирі картоплі і робити з нею на грудну клітку компреси.

Якщо емфізема супроводжується астмою, алергічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів, застудою, кашлем, хронічними хворобами шлунково-кишкового тракту, рекомендую використовувати для зупинки їх прогресування гісоп. Потрібно 4 ст.л. подрібненої трави залити в термосі 1 л окропу, залишити термос на 5-6 хвилин відкритим, а потім закрити й настояти 1 годину. Потім процідити й вилити настій назад у термос. Пити його гарячим по 1 склянці тричі на день за 20 хвилин до їди. Курс лікування — 1 місяць. Протипоказаний гісоп при епілепсії, нейропатії, а також необхідно припинити на деякий час його вживання при розладі шлунка й діареї.

Поліпшує стан здоров’я при емфіземі легень селера. Треба 3 ст.л. подрібненого кореня рослини залити ввечері 1 л киплячої води, витримати ніч, а вранці процідити і вживати по 2 ст.л. настою тричі на день. Непогано розрізати корінь селери вздовж волокон, висушити, перетерти до порошку, а потім використовувати його замість звичайної солі. Не можна користуватися селерою при гломерулонефриті й гастриті з підвищеною кислотністю шлункового соку.

Емфізема припинить мучити, якщо подрібнити й змішати за об’ємом по 2 частини листя берези, по 1 частині плодів ялівцю й кореня кульбаби, залити ввечері 1 ст.л. суміші 0,5 л киплячої води, витримати ніч, а вранці процідити й пити по 1/3 склянки настою тричі на через 1 годину після їди. Курс лікування — не менше 3 місяців.

Зцілення настане, якщо змішати, заздалегідь подрібнивши, по 2 ст.л. соснових бруньок і трави росички, по 1,5 ст.л. листя подорожника і трави фіалки триколірної, по 1 ст.л. трави сухоцвіту багнового і чебрецю, залити ввечері 2 ст.л. суміші 2 склянками киплячої води, добре укутати посуд і залишити на ніч. Уранці настій процідити й пити по 1/4 склянки тричі на день за півгодини до їди.

Корисно подрібнити й змішати порівну за об’ємом плоди анісу, корінь солодки, соснові бруньки і листя шавлії, залити 2 ст.л. суміші 2 склянками, окропу, настояти 3 години, процідити й випити настій. Готувати та вживати його тричі на день перед їдою.

Лікують емфізему мати-й-мачухою. Потрібно 2 ст.л. сухого листя рослини залити 2 склянками окропу, настояти 1 годину, процідити і вживати по 1 ст.л. настою 4 рази на день. Можна подрібнити й змішати порівну за об’ємом цвіт липи, траву мати-й-мачухи, золототисячнику і листовика звичайного, залити 2 ст.л. суміші 0,5 л окропу, додати 1 ч.л. лляного насіння і прокип’ятити 10 хвилин під кришкою. Процідити і вживати по 1 ст.л. відвару 4 рази на день протягом 2-3 тижнів.

Нерідко при емфіземі з’являється задишка. Щоб її позбутися, треба подрібнити й змішати по 0,5 ч.л. кореня оману, трави чебрецю, листя м’яти, евкаліпта і шавлії, залити суміш склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити й пити по 1/4 склянки настою 4 рази на день.

Полегшують задишку і за допомогою спеціальних вправ по врегулюванню дихання.


1. Стоячи або сидячи на краєчку стільця, охопити щільно руками, при цьому виставивши пальці вперед, знизу з боків грудну клітку. Вільно вдихнути носом і видихнути ротом, склавши в трубочку губи. Під час видиху кистями рук здавлювати грудну клітку, ніби допомагаючи легеням звільнитися від повітря з вуглекислим газом. Діафрагму, м’язи живота та грудну клітку напружувати максимально.

2. Зробити носом повний вдих, затримати дихання, а потім скласти губи трубочкою і різко, поштовхами видихнути повітря ротом. Виконувати цю вправу лежачи на спині, зігнувши коліна, розмістивши під ними невеликий валик. При цьому одна рука лежить на грудях, а інша — на животі. Під час вдиху черевну стінку піднімати разом із рукою вгору. На видиху втягувати живіт, натискаючи на нього рукою, що лежить на ньому.

3. Під час ходьби кожних 4 кроки робити вдих і видих. Спочатку виконувати це буде нелегко, але з часом така ходьба стане нормою.


Окрім дихальної гімнастики, щоб полегшити стан ослабленої грудної клітки, виконувати вправу для розвитку плечового пояса. У положенні стоячи або сидячи треба розвести руки по боках, потім зігнути їх у ліктях і торкнутися пальцями плечей. Вправу можна проводити з не важкими гантелями або спеціальними снарядами типу брязкалець. Під час згинання і розгинання рук бажано якомога голосніше гриміти таким брязкальцем.

Ритм ходьби, витривалість при проведенні лікувальної фізкультури та фізичних навантажень у кожної людини різні. Якщо навіть змогли пройти лише три сходинки без задишки — зупиніться і відпочиньте. Головне в усьому цьому — помірність, виконання фізичних навантажень через силу протипоказане.

Прискоренню одужання при емфіземі сприяють очищення легень і підвищення імунітету. Для цього потрібно змішати в емальованому посуді 50 г меду, по 0,5 кг подрібненої цибулі й цукру, залити суміш 1 л води і протомити 3 години на дуже слабкому вогні. Після охолодження відвар процідити, перелити в чисту ємність і вживати по 1 ст.л. до закінчення 5 разів на день.

Упорається з емфіземою, кашлем, задишкою та бронхітом багно звичайне. Треба 1 ч.л. подрібненої трави залити в термосі 2 склянками окропу, настояти 1 годину, процідити й пити по 1/4 склянки настою двічі на день. Паралельно 1 раз на день робити інгаляції. Потрібно 1 ст.л. подрібненої трави багна звичайного залити 0,5 л води, протомити 15 хвилин після закипання на киплячій водяній бані, зняти каструлю з відваром із плити, нахилитися над нею, вкритися ковдрою і дихати 15 хвилин парами відвару (не обпечіться!). Інгаляції з багном звичайним чергувати з інгаляціями із листям евкаліпта (на 1 л окропу беруть 1 ст.л. сухого листя рослини. Готують настій так само, як і з травою багна звичайного).

Позитивному результату при емфіземі легень сприяє відвар ісландського моху. Потрібно 1 ст.л. подрібненої сировини залити в емальованому посуді склянкою молока, довести до кипіння, прокип’ятити 10 хвилин на слабкому вогні, після охолодження процідити й випити відвар увечері перед сном. Уранці натщесерце рекомендую випивати по 0,5 склянки гарячого молока, додаючи в нього 2 ст.л. свіжовичавленого морквяного соку. Курс лікування — 1 місяць.

Для приборкання сильного кашлю треба свіжовичавлений із чорної смородини сік перемішати порівну за об’ємом із медом і вживати по 2 ст.л. суміші, розчиняючи в 1/3 склянки теплої кип’яченої води, 4 рази на день. При кашлі з мокротою потрібно залити 0,5 л окропу 4 ст.л. подрібненого листя подорожника, настояти 4 години, процідити й пити по 0,5 склянки настою 4 рази на день. Дуже добре залити 0,5 л горілки 4 ст.л. подрібненого коріння перстача прямостоячого (калган), витримати 10 днів у темному місці при кімнатній температурі, процідити і вживати по 0,5 ст.л. настоянки, запиваючи молоком, тричі на день через годину після їди.

Емфізему вдасться швидше здолати, якщо 4 рази на день змащувати грудну клітку скипидаром чи козячим жиром, а потім накладати на груди гарячими половинки звареної в мундирі картоплі. Тримати картоплю 20 хвилин.

До основного лікування можна додати ароматерапію, додаючи тричі на день у гарячу воду по кілька крапель ефірних олій лаванди, ромашки, бергамота, евкаліпта й ладану, а потім вдихати їх пари.

Нормалізує діафрагмальне дихання при емфіземі адоніс. Потрібно 1 ч.л. подрібненої трави залити ввечері склянкою окропу, витримати ніч, а вранці процідити і вживати по 1 ст.л. настою 5 разів на день.

Дуже важливе значення має тренування дихання. Використовують із цією метою негофрований шланг і банку, наповнену водою. Після досить глибокого вдиху повітря якомога повільніше видихають через шланг у банку з водою.

Поліпшити дренажну функцію допоможе позиційний дренаж. Його виконують уранці та ввечері через 20 хвилин після вживання використовуваного при лікуванні трав’яного настою та гарячого липового чаю. Хворий по черзі займає положення, яке сприяє максимальному очищенню від мокроти певних сегментів легень і в кожному положенні робить спочатку по 4-5 глибоких повільних дихальних рухів, вдихаючи повітря через ніс, а видихаючи — через стислі губи. Потім після повільного глибокого вдиху по 4-5 разів виконує три-, чотирикратне неглибоке покашлювання.

Дуже велике значення при терапії емфіземи легень має тренування діафрагмального дихання. Хворий стоїть із широко розставленими ногами і, відводячи руки по боках, робить вдих. Потім, виставляючи руки попереду і схиляючись вниз, повільно видихає, втягуючи при цьому живіт. І так кілька разів. Після цього лягає на спину, руки кладе на живіт і робить тривалий видих, видуваючи повітря ротом, а руками в цей час натискає на передню черевну стінку.

Важливо при емфіземі правильно поставити дихання. Для цього, зробивши повільно повний вдих, ненадовго затримати повітря і короткими сильними поштовхами видихнути його через губи, складені трубочкою, не надуваючи при цьому щік. Далі, зробивши повний вдих, затримати дихання, а потім різко, сказавши при цьому «ха!», видихнути повітря через відкритий рот, стуливши наприкінці видиху губи. Повторити двічі-тричі й закінчити попередньою вправою. Після цього зробити повний вдих і, затримавши дихання, витягнути розслаблені руки вперед і стискувати в кулаки. Нарощуючи напругу до межі, підтягнути кулаки до плечей, потім повільно, але з силою, ніби відштовхуючись від стіни, розвести руки по боках і швидко повернути кисті до плечей. Повторити тричі, а потім розслабитись і видихнути ротом.

Сприяє відходженню мокроти при емфіземі легень точковий масаж. Обертальний або вібруючий, обов’язково безупинний тиск пальцем на певну точку має бути строго вертикальним. Проводити такий масаж не довше 10 хвилин. Натиснення на точку не повинно викликати неприємні відчуття. Виконують масаж точки, розташованої в розвилці між великим і вказівним пальцями з тильного боку кисті на верхівці м’язового горбка, точки, що знаходиться в заглибленні під остистим відростком сьомого шийного хребця, й точки, розташованої в центрі заглиблення над серединою яремної вирізки. Завершують розминкою кінцевих фаланг великих пальців рук.

Також покращує відходження мокроти баночний масаж. На змащену вазеліном шкіру накладають банку місткістю 200 мл, і, як вона присмокчеться до тіла, водять нею ковзаючими рухами від попереку до шийного відділу хребта. Проводять процедуру протягом 5-15 хвилин. Після цього укутують хворого ковдрою і дають випити йому склянку чаю з лимоном чи малиною. Проводять баночний масаж через день.

Лікування емфіземи легень буде успішнішим, якщо щовечора із настанням сутінків змішувати склянку свіжовичавленого з коріння селери соку, по 1/4 склянки свіжовичавлених соків груш та яблук і відразу випивати цю сокову суміш.

Із повагою — В.В.Варнавський, м. Київ