Здрастуй, «Бабушка»!

Мені давно хотілося написати про оман. Зупиняла лише суперечлива дія цієї рослини. Одні стверджують, що оман посилює виділення травних соків та перистальтику кишечнику, інші, — що зменшує. То він піднімає артеріальний тиск, то сприяє його зниженню, то приборкує кашель, то посилює вихід мокроти, і так далі і тому подібне. Але саме цими своїми суперечливими властивостями оман ще більше мене заінтригував, і я вирішив випробувати його дію на собі.

Щодня, заварюючи чорний чай, став додавати в нього щіпку сухого, перетертого до порошку кореня рослини. Вже на третій день у мене проявилися класичні симптоми бронхіту, тобто подразнення в горлі та кашель із надмірною мокротою. Правда, температура тіла не підвищилася.

Тоді вирішив пролікувати у такий спосіб знайомого, котрий страждав від хронічного бронхіту. Він тиждень попив чай із коренем оману й напади хвороби у нього припинилися.
Так я дійшов висновку, що оман здатний гармонізувати й вирівнювати різні порушення в організмі. І чим більше порушена внутрішня рівновага, тим краще працюють дев’ять сил цієї чудової трави.

Про її унікальні властивості знали ще в давнину. Воїни завжди брали в похід сухий, перетертий до порошку корінь оману і при пораненні присипали ним рани. Незабаром вони загоювалися. Примочки ж і компреси з насиченим відваром кореня оману допомагають швидко впоратися з вивихами, забиттями, розтягненням м’язів, зв’язок та суглобів.

Сумішшю кореня оману в порошку й свинячого внутрішнього жиру здавна з успіхом лікують виразку шлунка й дванадцятипалої кишки та нормалізують роботу шлунково-кишкового тракту. Щоб досягти позитивного результату, треба ретельно перемішати до загусання 1 ст.л. перетертого до порошку кореня оману й 100 г гарячого, розтопленого на киплячій водяній бані жиру, а потім уживати по 1 ч.л. приготовленої суміші до її закінчення вранці натщесерце. Після 10 днів перерви, якщо знадобиться, лікування можна повторити.

Зберігати суміш у щільно закритому стерильному флаконі з темного скла.

Цей засіб допоможе впоратися з астенією (хронічна втома) й запобіжить розвитку депресії. Потрібно змішати 1 ч.л. сухої заварки зеленого чаю та 0,5 ч.л. перетертого сухим до порошку кореня оману, залити суміш склянкою окропу, витримати до охолодження, процідити й пити по 0,5 склянки настою двічі на день перед їдою. Вживати його, щодня готуючи свіжий, до стабільного поліпшення стану здоров’я.

Позбутися негативних наслідків пневмонії (запалення легень), приборкати бронхіт та астму, а також зупинити прогресуванння легеневих захворювань вдасться, якщо ввечері, після розігрівального масажу спини, втирати під лопатки згадану вище суміш, приготовлену з внутрішнього свинячого жиру та кореня оману в порошку. Вкриватися тепло й спати так до ранку. Окрім цього, треба закип’ятити 1 л молока, розчинити в теплому молоці по 1 ст.л. меду й кореня оману, перетертого до порошку, і пити по півсклянки теплого розчину 3-4 рази на день.

Підвладні оману хвороби крові та нирок. Тим, хто від них страждає, раджу перетерти сухими до порошку й змішати по 1 ст.л. коріння оману й лопуха, залити суміш у банці 1 л холодної кип’яченої води, закупорити її й довго, доки суміш повністю не розчиниться, збовтувати вміст посуду. Пити ліки малими дозами по 0,5 л на день незалежно від їди. Кожних 2 дні готувати свіжі.

Оскільки оман має виражену протипаразитарну й жовчогінну дію, його з успіхом застосовують при лямбліозі й жовчнокам’яній хворобі. Вживають сухий корінь рослини в порошку на кінчику ножа, запиваючи кількома ковтками кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури, вранці натщесерце. Так само позбавляються глистів-аскарид.

Ось такий він — оман. В давнину, коли коханий вирушав у далеку путь, дівчина вішала йому на груди корінь рослини. Вважалося, що це допомагає юнаку зберігати вірність і оберігає його від зла. Щоб захистити будинок від негативу, оман висаджують уздовж двору.

Із повагою — лікар-невропатолог Володимир Васильович Болсун, м. Київ; e-mail: bolsunv@gmail.com