Здрастуй, «Бабушка»!

Поспішаю підказати, як упоратися з геморагічним капіляротоксикозом (хвороба Шенлейна-Геноха) — своєрідною відносно непоширеною формою геморагічного діатезу, що характеризується крововиливами на тлі різноманітних ексудативно-запальних уражень шкіри й слизових оболонок.

При цьому захворюванні температура тіла підвищується до 39-40°, турбують головний біль, геморагічний висип, починають боліти різні частини тіла, набрякають та болять суглоби, найчастіше колінні. Іноді спостерігаються свербіння й незначна набряклість шкіри. На шкірі з’являються точкові крововиливи й плями, спочатку червоні, а потім темно-бурі, розташовані групами або поодинці.

Під час загострення капіляротоксикозу рекомендується дотримуватися постільного режиму. Треба їсти печінку, нирки великої рогатої худоби, сою, горох, горіхи, насіння гарбуза, капусту, зелень петрушки, лісові ягоди, цитрусові, плоди барбарису, глоду, шипшини й терну, ягоди обліпихи й чорної смородини, пити зелений чай, соки калини та журавлини. Корисно щодня вживати салати з капусти, шпинату, помідорів, посипані подрібненими ядрами волоських горіхів. Ефективно пропустити через м’ясорубку й змішати по 1 склянці ядер волоських горіхів і коріння хрону, додати склянку гречаного меду, перемішати до отримання однорідної маси й з’їсти суміш протягом дня, запиваючи зеленим чаєм.

Рекомендується їсти якомога більше продуктів, багатих білками, рутином, фолієвою кислотою, вітамінами К, С, Р і групи В. Все це міститься у висівках гречки, які можна придбати в супермаркеті. Їх треба ретельно подрібнити в кавомолці, залити 1 ст.л. приготовленого борошна 100 мл окропу, настояти 40 хвилин, перемішати й з’їсти цілющий засіб рівними порціями за 2-3 рази протягом дня.

Як протизапальний засіб п’ють настій солодки. Потрібно 6 г подрібненого коріння рослини залити 200 мл води, витримати півгодини на киплячій водяній бані, настояти 10 хвилин, процідити і вживати по 1 ст.л. (дітям — по 1 ч.л.) настою тричі на день після їди протягом тижня.

Для нормалізації проникності стінки судин, зменшення ламкості капілярів треба подрібнити й змішати 40 г трави астрагала шерстистоквіткового, по 30 г плодів червоної горобини, трави ласкавця золотистого й золотушнику канадського, по 20 г квіток календули, листя подорожника, плодів шипшини, трави парила й кропиви дводомної, залити 1,5 ст.л. суміші 300 мл води, витримати 20 хвилин на киплячій водяній бані, настояти 40 хвилин, процідити й пити по 70 мл настою 4 рази на день перед їдою. Також ламкість капілярів зменшиться, а проникність стінок судин нормалізується, якщо наповнити півлітрову банку каштановими плодами, заздалегідь знявши з них коричневу шкірку, залити доверху горілкою, витримати 14 днів у темному місці при кімнатній температурі, процідити і вживати по 20 крапель настоянки тричі на день за 30 хвилин до їди, а на ніч натирати нею проблемні місця. Обов’язково регулярно здавати аналіз крові, щоб контролювати її здатність згущуватися.

Поліпшенню бар’єрних властивостей клітинних мембран, підтримці еластичності капілярів і зменшенню проникності судин сприяє настоянка софори. Потрібно залити 250 мл 56° спирту 100 г подрібнених плодів рослини, витримати 10 днів у темному місці при кімнатній температурі, процідити і вживати по 20-30 крапель настоянки, запиваючи водою, тричі на день перед їдою протягом 1-2 місяців. Можна сухі бутони квіток софори перетерти до порошку й уживати його по 0,5 г, запиваючи склянкою відвару плодів шипшини, приготовленим, як чай, тричі на день протягом 2-3 тижнів.

Капіляротоксикоз припинить розвиватися, якщо подрібнити й змішати порівну за об’ємом насіння кунжуту, траву кропиви дводомної, коріння медунки й родовика, плоди глоду й шипшини, залити 2 ст.л. суміші 250 мл киплячої води, проварити 5 хвилин на слабкому вогні, настояти 4 години, процідити й пити по 1/4 склянки настою тричі на день за півгодини до їди.

Дуже добре змішати, заздалегідь подрібнивши, по 5 ст.л. листя подорожника й молодої хвої сосни, залити суміш 1,5 л води, довести до кипіння й проварити півгодини на слабкому вогні. Додати 1 ст.л. подрібненого коріння селери, 0,5 кг кавунового меду (нардек), прокип’ятити ще 10 хвилин, процідити і вживати по 1 ст.л. відвару до закінчення тричі на день після їди. Кавуновий мед готують зі свіжовичавленого соку кавуна. М’якоть плодів подрібнюють, протирають через сито, проціджують через 2 шари марлі і ставлять на вогонь. Піну, що з’явилася, знімають, сік знову проціджують, а потім випаровують, помішуючи, на слабкому вогні. Коли об’єм соку зменшиться в 5-6 разів, перевіряють готовність меду краплею.

Нардек завжди рідкий через високий вміст у ньому фруктози. За вмістом цукрів, кислот і мікроелементів кавуновий мед наближений до бджолиного. З одного центнера кавунів можна приготувати до 10 кг нардеку. Зберігають кавуновий мед у скляній банці, зав’язавши її шийку чистою лляною тканиною або закривши не герметично пластиковою кришкою.

Із повагою — Катерина Миколаївна Фриндак, Львівська обл.; e-mail: kateryna-fryndak@ukr.net