Здрастуй, «Бабушка»!

Багато людей просять мене розповісти про таке біологічне явище, як хропіння. Сподіваюся, що ця стаття буде цікава всім.

Від хропіння страждали такі відомі люди, як Вашингтон, Рузвельт, Муссоліні, Папа Іоанн Павло ІІ, Уїнстон Черчіль, Катерина Велика й багато інших. Уперше про це біологічне явище згадується ще в письменах IV століття до нашої ери, а серйозно ним зацікавилися лише в середині ХХ століття. Ще в 1952 році японський хірург Ікімацу, намагаючись перемогти хропіння, провів операцію на піднебінні, але, на жаль, ні ця, ні десятки інших методик боротьби з цим явищем й досі не дають підстав стверджувати, що недуга переможена. В середні віки в Німеччині священики молилися святому Власію, просячи його позбавити людину хропіння, а на Русі, щоб позбавити того, хто хропе, недуги, до його спини прив’язували ялинову шишку. Аристократи деяких країн Європи відпочивали із золотою прищіпкою на носі, обкурювали приміщення для сну корицею або сандаловим деревом. У Німеччині перед сном хропунам рекомендували не пити пиво. І з кожним днем кількість методів і засобів, використовуваних в боротьбі з хропінням, продовжує зростати.

Нині медики, щоб позбавити людину хропіння, видаляють тканини гортані, аденоїди й тому подібне, але й це не призводить до 100% одужання. Не сприяє позитивному результату і дія на піднебіння та маленький язичок хропунів рідким азотом, лазером і радіочастотами. Лазер, наприклад, за рахунок високої температури утворює велику некротичну область в місці його дії, що призводить до розвитку стенозу гортані (значне зменшення або повне закриття її просвіту) й фарингеальної недостатності, внаслідок чого мова того, хто піддавався дії лазеру, стає невиразною, а вживана ним їжа закидається у ніс. Радіочастотна методика, більш поширена в Європі, утворює меншу зону некрозу й нижчий больовий синдром, але через це й вона недосконала. Не сприяють повній перемозі над хропінням ні розрекламовані електронні протихропові ліжка, ні спеціальні соски, ні електрошокові браслети.

Більш-менш удалий спосіб боротьби з хропінням — імплантація піднебіння. Але застосовують її тільки тоді, коли причиною хропіння є погане піднебіння, у хворого немає патології мигдалин, носових раковин і перегородок. А ще імплантанти дуже дорогі, і звичайній людині вони не по кишені.

Медики рекомендують хропунам не вживати діуретики, деякі снодійні, часто робити оздоровчі фізичні вправи, контролювати своє меню і проводити синап-терапію. Остання передбачає використання спеціального апарату з маскою, який створює позитивний тиск у дихальних шляхах під час сну. Це все треба робити, щоб уникнути тривалого синдрому обструктивного апное (зупинка дихання уві сні), яке призводить до постійного головного болю, порушень в ендокринній системі і зрештою може спровокувати розвиток діабету другого типу.

Механізм хропіння заснований на тому, що м’язи піднебіння й глотки розслабляються і перекривають шляхи, по яких повітря потрапляє в легені. При цьому людина починає видавати звуки хропіння. У цей період у неї неодноразово на деякий час зупиняється дихання. За ніч такі зупинки у того, хто хропе, трапляються десятки разів. У такі моменти знижується рівень кисню в крові, і через це у того, хто хропе, може статися інфаркт чи інсульт, а також зупинитися серце. Згідно зі статистичними даними, щорічно у світі через хропіння помирає уві сні понад 3000 чоловік.

Прокинувшись, більшість тих, хто хропить, відчувають певний дискомфорт. Це й зрозуміло, адже вночі організм направляє всі свої зусилля на те, щоб сплячий не задихнувся. При цьому енергія не накопичується, а витрачається. Дуже часто хропіння призводить до денної сонливості й розвитку легеневої гіпертензії.

Наукові дослідження показують, що у хропунів знижується кількість сірої речовини мозку в тих його частинах, що відповідають за пам’ять, координацію рухів і концентрацію уваги, а у 80% хропунів знижена працездатність. Ще в багатьох країнах світу зафіксовані випадки побутових вбивств на ґрунті хропіння.

Відбувається це через те, що у подружжя та їх родичів нічні страждання й недосипання, викликані хропінням, частенько провокують розлад нервової системи. До того ж постійний неспокійний сон спричиняє порушення вироблення гормонів росту і тестостерону, через що у того, хто страждає від хропіння, не розщеплюється накопичений жир і він починає повніти. При цьому всілякі засоби боротьби з ожирінням, різні щадні дієти не сприяють нормалізації ваги, а дефіцит тестостерону починає негативно впливати на чоловічу потенцію. Також хропіння призводить до виникнення постійної сухості у роті, страхітливих сновидінь, мікропробуджень, прискореному серцебиттю, дискомфорту в грудях, страху, відрижці, печії, пітливості й засипанню під час довгого спілкування.

Причин, що викликають хропіння, багато, й хоча не всі ще встановлені, ознайомлю з деякими із них.

Провокує хропіння зниження тонусу м’язів глотки, викликане частим недосипанням, загальною втомою організму, прийняттям седативних препаратів, зниженням функції щитовидної залози, збільшенням маленького язичка й багато чим іншим.

Також хропіння з’являється у багатьох людей в період менопаузи і в результаті повноти. Нерідко достатньо трохи схуднути, щоб хропіння перестало турбувати.

У молоді хропіння може бути викликане невеликою щелепою, неправильним ростом зубів, наявністю аденоїдів, поліпів, гіпертрофією лобових тканин, веденням неправильного способу життя й безладного харчування.

Подразнюють піднебіння і таким чином провокують хропіння антидепресанти, алкоголь і куріння. Для підвищення пружності тканин піднебіння треба подрібнити й змішати 1,5 ч.л. бруньок сосни, 1 ч.л. листя м’яти, 0,5 ч.л. трави шавлії, залити суміш 250 мл води, довести до кипіння, настояти 1 годину, знову довести до кипіння, настояти 2 години, процідити й 4-5 разів на день по 2-3 хвилини полоскати настоєм рот.

Часто провокує хропіння нежить (риніт). У цьому випадку раджу змішати 3 краплі свіжовичавленого соку моркви, по 5 крапель свіжовичавлених соків червоного буряка й зелених паростків пшениці, взятих після 7-10 днів проростання, розчинити в соковій суміші, підігрівши її до 40°С, натуральний мед об’ємом із 2 сірникових головки і закапувати тричі на день у кожну ніздрю по 2-3 краплі приготовленого засобу.

Обов’язково за півгодини до закапування або через 30 хвилин після нього змащувати область гайморових пазух ялицевою олією. Пролікувавшись таким чином 10-12 днів, зробити на 3-5 днів перерву, а потім повторити лікувальний курс. Надалі проводити такі курси за необхідності. Ефективно при нежиті змішати за об’ємом 2 частини меду, по 3 частини олії обліпихи й свіжовичавленого з листя каланхое соку, трохи підігріти суміш і закапувати по 1-2 краплі двічі на день у кожну ніздрю. Можна двічі-тричі на день просочувати цією сумішшю шматочки вати і вводити їх на 12-15 хвилин у ніс.

Іноді причиною хропіння є аденоїди й поліпи, що утворилися в носі. Виділяють 3 стадії їх розвитку. При першій хворобливі утворення закривають лише третину носоглотки й це не призводить до ускладненого дихання, при другій — закрита половина носоглотки, дихання в цьому випадку утруднюється і з’являється хропіння, а при третій стадії аденоїди чи поліпи повністю перекривають носоглотку, провокуючи поганий сон, ускладнене дихання й досить гучне хропіння.

Боротися з аденоїдами й поліпами треба комплексно. Спочатку раджу подрібнити й змішати 1 ст.л. трави хвоща польового й 1 ч.л. трави мати-й-мачухи, залити суміш в емальованому посуді склянкою окропу, прокип’ятити 10 хвилин на слабкому вогні, настояти 2 години, процідити і тричі на день перед закапуванням промивати настоєм ніс. Для закапування використовують суміш аптечних олій обліпихи й туї, взятих порівну. Закапують її по 3-4 краплі тричі на день у кожну ніздрю. Курс лікування — 10 днів. Зробити на 3 дні перерву, а потім змішати, заздалегідь подрібнивши, кору дуба на кінчику ножа, по 0,5 ч.л. листя м’яти й трави звіробою, залити суміш в емальованому посуді 150 мл окропу, прокип’ятити 5-7 хвилин на слабкому вогні, настояти 1 годину, процідити й тричі на день перед закапуванням промивати теплим настоєм ніс.

Закапують його сумішшю олій обліпихи і чайного дерева, взятих порівну. Крапають тричі на день у кожну ніздрю по 3-5 крапель цілющого засобу. Лікуватися таким чином теж 10 днів. Через 3 дні треба подрібнити й змішати по 1 ч.л. трави розхіднику звичайного, материнки й череди, залити суміш увечері в термосі 250 мл окропу, витримати ніч, а вранці процідити й тричі на день промивати настоєм ніс та носоглотку. Курс лікування — 2 тижні, після 3-5 днів перерви за необхідності повторити весь описаний вище лікувальний комплекс.

Якщо явних причин, що провокують хропіння, немає, запобігти його виникненню допоможуть щовечірні прогулянки перед сном на свіжому повітрі. Позбавляє хропіння засипання на боці, повне виключення з раціону жирних і крохмалистих продуктів та зниження до мінімуму вживання солі. Не можна їсти картоплю з м’ясом, бажано якомога менше вживати хліба, щоб таким чином уникнути утворення в організмі слизу, що забиває дихальні шляхи. У другій половині дня в меню повинні переважати свіжі фрукти та овочі. Замість кип’яченої води слід пити чисту, добре фільтровану.

Бажаю всім хропунам повернутися до категорії тих людей, котрі тихо сплять.

Із повагою — Борис Антонович Лебеденко