Здрастуй, «Бабушка»!

У цій статті хочу ознайомити всіх із унікальними цілющими властивостями ісландського моху.

Цю легенду я почула від людей, котрі живуть високо в горах Карпат, коли їздила в містечко Воловець, що знаходиться на Закарпатті, по ягоди та гриби. «Удавнину, — розповідали горці, — в одному з високогірних карпатських сіл жили люди, котрі нічого не знали про Бога й дотримувалися тільки своїх звичаїв та традицій. Вони часто хворіли й помирали, не досягнувши похилого віку. Найпоширенішою хворобою, від якої страждали горці, був зоб.

Якось це хворобливе утворення, що заважало їсти, спати й працювати, з’явилося на шиї у однієї жінки. Через нього вона навіть людям соромилася показуватися, тому постійно сиділа вдома. Її домування діймало чоловіка, хоча в нього теж був зоб, але значно меншого розміру, й вони постійно сварилися.

І от, пішовши після чергової сварки в гори, чоловік, збираючи там ягоди й гриби, втомився і ліг на траву відпочити. Розслабившись, незабаром заснув. І сниться йому, ніби до нього спустився від Бога Святий Дух і просить іти за ним на високу гірську долину. Він встав і пішов, прагнучи дістатися самої вершини.

Злі лісові духи всіляко заважали йому в досягненні наміченої мети, але чоловік уперто підіймався на скелі, а коли зовсім знесилився, впав під скелею і заснув. Уві сні знову побачив Святого Духа у вигляді голуба, який велів йому витесати з каменю великий хрест і покласти його на вершині гори. “На ньому виросте цілющий мох — порятунок від страшної хвороби у тебе та твоєї дружини”, — сказав чоловікові уві сні невідомий голос.

Він відразу прокинувся й почав витісувати, як наказав Святий Дух, хрест. Через 2-3 дні на цьому кам’яному хресті з’явився кучерявий фіолетово-жовтий мох. Чоловік зірвав трохи моху й став його жувати. Мох був дуже гірким, але він продовжував його їсти, ніби якась сила не дозволяла йому припинити це. А коли наївся, вирішив спуститися до річки, щоб напитися з неї води. Нахилившись над водою, він побачив у ній, мов у дзеркалі, що зобу на шиї в нього більше немає. “О, це наш порятунок!” — промовив чоловік, став навколішки й почав щиро молитися та дякувати Богу за такий дар. Потім повернувся назад до хреста, назбирав моху й приніс його до рідного села. Незабаром дружина чоловіка й інші односельці, котрі страждали від зобу, поївши моху, забули про свою болячку.

Чутки про цілющі властивості цієї рослини й дивне зцілення нею дійшли до ченців, вони відвідали цю місцевість, освятили хрест і побудували в селі, де колись жив чоловік, котрий знайшов цілющий мох, капличку. Люди почали в ній молитися, прославляючи Всевишнього, а мох розстелився від кам’яного хреста по всіх скелястих вершинах Карпат».

Ось така легенда. Судячи з неї, — кучерявий мох, ботанічна назва якого ісландський, дійсно дар Божий, що врятував наших далеких предків від тяжкої хвороби. Продовжує служити він людям і нині. Особливо цілюща рослина, зібрана на другий день Трійці й освячена потім у церкві.

Ісландський мох або, як його називають у народі, ісландський лишайник, цетрарія ісландська, границя, граничнагрань зелена, кучерник, легковець, плюцник, насправді не є мохом і росте, звичайно, не лише в Ісландії. Ця рослина — звичайний лишайник сімейства пармелієвих. У висоту сягає 12-15 см, тілом його є прямостояча або піднесена слань, прикріплена до ґрунту або іншого субстрату за допомогою коротких ниткоподібних причіпок. Має різне забарвлення, приміром, зверху слань зеленуватого кольору, а знизу — світло-коричневого. Гілки ісландського моху зігнутої форми, завширшки досягають 2 сантиметрів. Рослина часто зустрічається на болотах, у лісотундрі, тундрі та в соснових лісах. Надає перевагу сонячним місцям у лісах та на рівнинах.

Ісландський мох цінується за лікарські властивості й унікальний біолого-хімічний склад. У ньому є близько 70% слизу, а також присутні органічні кислоти, що мають антибактеріальні властивості. Ісландський мох містить у своєму складі ферменти, вітаміни А, В1, В12, С, віск, йод, солі хрому, цинку, марганцю, титану, бору, міді, молібдену, заліза та усеївокислий натрій, що протистоїть туберкульозу. Ще у цетрарії є ліхенін (лишайниковий крохмаль, який при нагріванні перетворюється на цукор), цетрарин (він надає рослині гіркуватого смаку), білки, камедь, пігменти, жири, органічні кислоти й мінеральні солі.

Гіркота ісландського моху поліпшує апетит, препарати з нього мають обволікувальний й протизапальний ефект, рослина добре підвищує імунітет, діє антибактеріально й протигрибково, нормалізує роботу травного й шлунково-кишкового трактів, благотворно впливає на органи дихання, а також сприяє відновленню сил після значних фізичних навантажень та тяжких хвороб.

Заготовляють ісландський мох у теплу пору року. Для цього його очищають від опалої хвої, подрібнюють, а потім висушують на сонці. Зберігають у сухих скляних банках у темному місці при кімнатній температурі. Термін придатності сухого ісландського моху — 3 роки.

Цій рослині підкорюється безліч захворювань. Відварами, настоєм і настоянкою, приготовленими з ісландського моху, успішно лікують туберкульоз легенів, бронхіальну астму, застуду, кашель, діарею (пронос), гастрит, виразку шлунка й дванадцятипалої кишки, запалення шлунково-кишкового тракту, стрептококові й стафілококові інфекції. Також ці засоби сприяють нормалізації роботи щитовидної залози й розсмоктуванню маститу.

Щоб приготувати відвар, треба 2 ч.л. з верхом подрібненого ісландського моху залити в емальованому посуді склянкою холодної води, довести на слабкому вогні до кипіння й відразу процідити. Пити його по 1 склянці тричі на день. Можна залити 1 л холодної води 2 ст.л. з верхом подрібненої центурії, довести до кипіння, проварити 40-90 хвилин на слабкому вогні, процідити й пити по склянці відвару тричі на день.

Для приготування настою потрібно 2 ч.л. подрібненого ісландського моху залити в скляному посуді склянкою окропу, настояти півгодини й процідити. Вживати його по 1-2 ст.л. 5-6 разів на день за півгодини до їди. Курс лікування — 10 днів, після 3-4 днів перерви повторити. Провести з перервами не менше 3 таких курсів.

Настоянку готують із 40 г ісландського моху. Заливають його склянкою 60° спирту, витримують 7 днів у темному місці при кімнатній температурі, а потім проціджують. Уживають готовий цілющий засіб по 10-15 крапель тричі на день за 20 хвилин до їди.

Окрім уживання, зі згаданими вище відварами, настоєм і настоянкою роблять за необхідності на проблемні місця примочки й компреси.

Непогано при кашлі, бронхіті, астмі, туберкульозі, інших захворюваннях дихальної системи залити ввечері в емальованому посуді склянкою свіжого коров’ячого молока 2 ч.л. з верхом подрібненого ісландського моху, довести до кипіння, проварити півгодини на слабкому вогні, процідити й випити відвар гарячим безпосередньо перед сном. Готувати та вживати його щодня до стабільного поліпшення стану здоров’я.

Бронхіт і туберкульоз вдасться здолати, якщо залити ісландський мох на 1-2 години, щоб покрила, кип’яченою водою, процідити, а потім тричі на день перед їдою розчиняти по 1 ч.л. настою в склянці киплячого молока, після охолодження до теплого додавати в молоко за смаком мед і відразу його випивати.

Успішно застосовують в народі для зупинки розвитку туберкульозу суміш ісландського моху з іншими рослинами. Потрібно подрібнити й змішати 10 г трави споришу, по 20 г центурії, шишок хмелю, трави хвоща польового й кори бархату амурського, 30 г трави суховершків звичайних, залити 1 ст.л. суміші 300 мл води, настояти 2 години, потім довести настій на киплячій водяній бані до кипіння й проварити 15 хвилин. Після охолодження процідити й пити по 50-100 мл тричі на день перед їдою. Лікування тривале.

Часто хворі на туберкульоз страждають від нічної підвищеної пітливості. Щоб вона перестала діймати, треба подрібнити й змішати за об’ємом 2 частини ісландського моху, по 1 частині бруньок сосни й коріння солодки, залити 1 ст.л. суміші в емальованому посуді 400 мл води, довести до кипіння, прокип’ятити 10 хвилин на слабкому вогні, після охолодження процідити й пити по склянці настою двічі на день.

Пародонтоз, стоматит, гінгівіт, тонзиліт (запалення мигдалин) припинять мучити, якщо 2 ст.л. подрібненого ісландського моху залити склянкою холодної води, довести до кипіння, після охолодження процідити й пополоскати настоєм рот і горло. Виконувати процедуру 5-6 разів на день.

Випорожнення при запорі нормалізується, якщо склянку подрібненого ісландського моху залити 2 л холодної води, настояти 24 години, процідити й пити по 0,5-1 склянці настою тричі на день.

Тим, хто страждає від хронічної нежиті (риніт), раджу подрібнити й змішати 2 ст.л. трави шавлії, по 1 ст.л. ісландського моху, трави звіробою й плодів софори японської, залити суміш в емальованому посуді 1 л води, довести до кипіння, прокип’ятити півгодини на слабкому вогні, після охолодження процідити й на ніч перед сном ретельно промивати настоєм ніс. Незабаром нежить перестане турбувати.

Упорається ісландський мох і з деякими видами алергії. Потрібно жменю подрібненої рослини залити, щоб покрила, холодною водою й залишити на 2 години. Після цього процідити, помістити промитий мох в емальований посуд, влити в нього 0,5 л окропу, довести до кипіння й проварити 20-25 хвилин на слабкому вогні. Процідити й випити відвар рівними порціями за 3 рази протягом дня. Пити за півгодини до їди. Курс лікування — 1-1,5 місяці.

Варикозне розширення вен не буде прогресувати, якщо змішати за об’ємом, заздалегідь подрібнивши, по 5 частин ісландського моху й трави польового хвоща, по 3 частини коріння ревеню й квіток безсмерток, по 2 частини коріння малини, плодів каштана кінського, кори берези й дуба, залити суміш 0,5 л води, прокип’ятити 5 хвилин після закипання, процідити й пити по склянці відвару 3-4 рази на день.

Рани, опіки, фурункули швидко загояться, якщо 1 ст.л. сухого ісландського моху залити склянкою води, довести до кипіння, прокип’ятити 10 хвилин на слабкому вогні, а потім робити з відваром на болісні місця примочки й компреси. Змінювати їх 3-4 рази на день. Можна присипати рани ісландським мохом, перетертим сухим до порошку.

Якщо тривалий час пити по 3 склянки на день настою ісландського моху, приготовленого, як чай, а також робити з ним часто на проблемні місця примочки, можна позбутися лишаю, псоріазу, вугрів і навіть шрамів, що залишилися після опіку. Також уживання цього чаю в згаданій вище дозі сприяє усуненню при вагітності токсикозу, приборканню застуди й емфіземи легень. Якщо пити його по 100 мл тричі на день після їди, можна нормалізувати обмін речовин і значно омолодити організм. Вживання цього цілющого засобу в березні-квітні допоможе уникнути весняного авітамінозу. Починають пити настій із 2 л на день. Поступово зменшуючи дозу, доходять до вживання напою щодня по 1 склянці. Щоб його приготувати, потрібно 2 ч.л. подрібненого ісландського моху залити в емальованому посуді 300 мл води, довести до кипіння й відразу зняти каструлю з вогню. Після охолодження відвару до кімнатної температури його треба процідити, а потім пити. Можна вживати цілющий засіб і гарячим. Для посилення лікувального ефекту рекомендується при кожному вживанні додавати в нього за смаком мед, а при емфіземі легень ще й по 1-2 ч.л. відвару мати-й-мачухи, приготовленого, як чай.

Ефективно при емфіземі легень та хронічному бронхіті подрібнити й змішати порівну за об’ємом ісландський мох і траву мати-й-мачухи, залити 2 ч.л. з верхом суміші в емальованому посуді склянкою холодної води, довести на слабкому вогні до кипіння, відразу відвар процідити й випити теплим. Готувати та пити його двічі-тричі на день до стабільного поліпшення стану здоров’я.

Сумішшю заздалегідь подрібнених ісландського моху й трави чебрецю, взятих порівну за об’ємом, відмінно приборкують коклюш (кашлюк). Потрібно 1 ст.л. без верху суміші залити склянкою окропу, настояти 5 хвилин, процідити й випити настій. Вживати його, постійно готуючи свіжий, двічі-тричі на день. Курс лікування — 2-3 тижні.

Виразка шлунка й дванадцятипалої кишки зарубцюється, якщо подрібнити й змішати порівну за об’ємом ісландський мох, насіння льону й корінь алтеї, залити 1,5 ст.л. суміші в емальованому посуді 2 склянками окропу, прокип’ятити 7 хвилин на дуже слабкому вогні, відразу процідити й пити по 100 мл теплого відвару 5-6 разів на день за 30 хвилин до їди.
Завдяки кислотам, що входять до його складу, ісландський мох у суміші із зеленим чаєм та лікарськими травами з успіхом застосовують для профілактики, а також лікування на початковій стадії онкологічних захворювань. Потрібно змішати за об’ємом, заздалегідь подрібнивши, 100 частин сухого листя якісного зеленого чаю, по 3 частини листя кропиви, трави подорожника й водяного перцю, по 2 частини сухого ісландського моху, трави споришу, звіробою й чистотілу, залити 4 ч.л. суміші 4 склянками окропу, настояти 1 годину, процідити й пити по 1 склянці теплого настою 4 рази на день. Курс лікування — 2-3 місяці. Бажано проводити такі курси 3-4 рази на рік.

Ось і все, про що хотіла розповісти. Щиро бажаю всім швидкого одужання, миру, довголіття й Божої благодаті.

Із повагою — Катерина Миколаївна Фриндак, Львівська обл.; e-mail: kateryna-fryndak@ukr.net