Здрастуй, «Бабушка»!

Хочу ознайомити з чуфою — цікавою, досить цілющою рослиною.

Чуфа, або земляний мигдаль, належить до сімейства осокових. Ця культура дуже древня: бульби чуфи знаходили ще в гробницях єгипетських фараонів. Але, незважаючи на це, чуфу визнали рослиною майбутнього. Росте й плодоносить вона на наших ґрунтах пречудово.

Земляний мигдаль — це кущ, що складається більш ніж зі ста листків тригранної форми, схожих на осоку, які густо ростуть із землі й досягають у висоту 50-70 сантиметрів. Дуже декоративно виглядають кущики чуфи вздовж садових доріжок, на клумбах, альпійських гірках та газонах. Земляний мигдаль зручний тим, що при нестачі земельних площ можна зібрати урожай горішків, посадивши рослину в саду між деревами й кущами, вздовж доріжок або в ящиках на балконі. Але найкращий результат отримують, коли чуфа росте на сонячній, відкритій ділянці. Рослина має мочалкувате, густе коріння, розташоване на невеликій глибині. З коріння одного куща можна зібрати до 200 земляних горішків розміром із арахіс. Горіхи чуфи нерівні, шкірка у них коричнева й не знімається, ядро біле, зі смаком мигдалю. У горіхах багато вітамінів С і Е, жирної олії, крохмалю, білків, цукру, магнію, кальцію, фосфору й заліза. Тож 150-200 г бульб чуфи на добу достатньо, щоб повністю задовольнити потребу людини в незамінних жирних кислотах. Уживають бульби сирими й смаженими, а пересмажені, перетерті до порошку, використовують як замінник кави. Олія з чуфи не поступається прованській (вищий сорт оливкової).

Перед посадкою горішки рослини витримують дві доби у воді кімнатної температури, а потім, коли повітря прогріється до 150С, висаджують у відкритий ґрунт. Для висадки сапою б’ють лунки завглибшки 7-8 см із інтервалом 30 см у ряду і 40 см у міжрядді. У кожну лунку кладуть по 3 горішки. Сходи з’являються на 10-15 день. Догляд за земляним мигдалем полягає в помірному поливі, розпушуванні ґрунту й прополці бур’янів на початку, доки кущі не розрослися (будьте обережні, оскільки спочатку паростки чуфи схожі на пирій!).

Рослина ні на що не хворіє, а з шкідників їй страшна лише капустянка.

Збирають горішки в середині вересня у суху погоду, коли листя чуфи помітно жовтіє й підсихає. Після збирання горішки очищають від сміття й ретельно просушують, щоб під час зберігання вони не гнили. Зберігають урожай в дрібній сітці у підвішеному стані в сухому приміщенні при кімнатній температурі.

Чуфа — дуже світла рослина, перед нею відступає вся негативна енергетика. Там, де вона росте, відчуваєш заспокоєння, а якщо тримати горіхи чуфи вдома чи в офісі, то вся темна енергетика буде витиснена світлою.

Цілющі властивості мають усі частини рослини. При щоденному вживанні перетертих до порошку бульб чуфи з розрахунку 60 мг на 1 кг ваги хворого знижується ризик розвитку діабету.

Вживання тричі на день перед їдою по 1-2 бульби позбавляє занепаду сил.

Уретрит відступає, якщо пити тричі на день по склянці настою, приготовленого з подрібнених бульб чуфи й шкірки мандарина, змішаних порівну за об’ємом. Щоразу 1-2 ст.л. суміші заливають склянкою окропу, настоюють 10-15 хвилин, проціджують і випивають. Зубного болю й пародонтозу позбавляє полоскання рота цим відваром і натирання ясен порошком, приготовленим із сухих бульб чуфи.

Сприяє очищенню організму від радіонуклідів регулярне вживання чаю, приготовленого з листя чуфи й сирих земляних горішків рослини.

Якщо спати на подушці, набитій висушеними травою та столонами чуфи (відносно швидко відмираючі витягнуті бічні пагони рослини з подовженим меживузлям, недорозвиненим листям і пазушними бруньками, на яких розвиваються укорочені пагони), можна забути про безсоння.

Астенія (хронічна втома), неврастенія, невроз, гіпотонія, вегето-судинна дистонія по гіпотонічному типу відмінно лікуються настоянкою чуфи. Потрібно сухі столони й листя рослини подрібнити, змішати порівну за об’ємом, потім 1 ст.л. суміші залити 100 мл 40° горілки, настояти тиждень, процідити і вживати по 15-25 крапель настоянки тричі на день за 30 хвилин до їди.

Молоко з чуфи дуже корисне тим, хто страждає від цукрового діабету й захворювань шлунково-кишкового тракту. Щоб його приготувати, потрібно 200 г горішків рослини добре вимити, витримати 2 години в теплій воді, потім пропустити через м’ясорубку, залити 1 частину за об’ємом отриманої маси 4 частинами чистої води й настояти 24 години. Після цього процідити через марлю, макуху віджати й пити готове молоко по 1 склянці тричі на день. Макуху, що залишилася, не викидати, а додати в тісто для випічки.

Протипоказана чуфа при ожирінні, захворюваннях печінки й індивідуальній непереносимості мікро- та макроелементів, що в ній містяться.

Із повагою — Олег Георгійович Макушніков, Харківська обл.