Здрастуй, «Бабушка»!

У цій статті хочу розповісти про кислотний потенціал шлунка й про те, як визначити рівень кислотності шлункового соку, не звертаючись до медичної установи. Уже давно відомо, що наше здоров’я багато в чому залежить від кислотно-лужної рівноваги — сукупності фізико-хімічних і фізіологічних процесів, що обумовлюють відносну постійність водневого показника (pH) внутрішнього середовища організму.

Порушення рівня кислотно-лужного показника пов’язане, в основному, з дефіцитом вживання рідин. У більшості випадків, щоб його нормалізувати, достатньо регулярно пити якомога більше сирої води. Зміна рН в організмі залежить від того, що ми з’їли, випили і як їжа розщепилася в шлунково-кишковому тракті. Якщо в кишечнику, наприклад, утворюється багато сечової, молочної й інших кислот, відбувається підвищення рівня рН (закислення), якщо ж кислоти в нормі або їх трохи менше, то рН буде близьким до норми або трохи підвищений у бік залужнення. Всі ці зміни кислотно-лужного балансу сприяють розвитку діабету, онкозахворювань, хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту та нирок.

Усі рідини в організмі й кожен орган мають різні показники рН. Наприклад, його норма у венозній крові складає 7,35-7,45 одиниць, в міжтканинній рідині — 7,26-7,38, в шлунку натщесерце — 6,0 (слабокислий рН), а під час їди знижується спочатку до 1-1,5 (сильно-кислий рН) одиниць. Значення, що виходять за вказані межі, свідчать про істотні порушення в організмі.

Вчені-антропологи відмічають, що в давнину 2/3 харчового раціону людини складалося з рослинних продуктів і 1/3 — з м’ясних, до того ж лише нежирного м’яса диких тварин і птахів. У загальному балансі в їжі переважав лужний смак. Сучасна людина вживає через свої звички «смачненьку», але не досить корисну жирну продукцію домашніх тварин і птахів, хлібні й кондитерські вироби, в яких мало клітковини, вітамінів, мінералів і тому подібне. Сьогодні харчова індустрія випускає до 11 тисяч харчових хімічних добавок і весь цей набір хімії значно закислює наш організм.

Будь-яка зміна норми рН, наприклад, в шлунку, впливає на її зміну в крові, і навпаки. Переважання в організмі кислого середовища називають ацидоз, а лужного — алкалоз.

Ацидоз завжди знижує здатність гемоглобіну зв’язувати кисень, тобто призводить до виникнення кисневого голодування тканин. При ацидозі, зазвичай, різко порушуються дихальна функція й робота серця. Особливо чутливий до ацидозу головний мозок. Дія на нього кислого середовища викликає різні несприятливі зміни в центральній нервовій системі. Надлишковому виведенню з організму лугу сприяє тривалий пронос.

Алкалоз же розвивається при надмірній втраті кислот. Цьому може сприяти постійна блювота, а також насичення організму великою кількістю лужних вод і продуктів. Надлишок лугу призводить до підвищення нервово-м’язової збудливості, що проявляється судомами, спазмами і сіпанням м’язів (тетанія).

Організм із його саморегулювальною системою намагається боротися з будь-якими відхиленнями від норми, особливо з окисленням. Щоб підтримувати рН в нормі, він витягає з кісток кальцій і магній. Це позначається на тонусі м’язів, роботі систем і органів, у тому числі шлунка. В результаті погіршується самопочуття, наростають патогенні процеси в опорно-руховому апараті, в шлунково-кишковому й травному трактах, інших органах і системах. Переважання лужних інгредієнтів над кислими підтримується натрієм, калієм, магнієм і кальцієм в процентному співвідношенні 4:1.

Тепер розглянемо кислотно-лужну характеристику шлунка. Цей людський орган розташований між стравоходом і дванадцятипалою кишкою. Складається шлунок із 4 відділів, його стінки мають 4 шари. У шлунку їжа перемішується з шлунковим соком, перетворюючись на напіврідку кашку — хімус. Об’єм шлунка коливається від 1,5 до 3-4 літрів. Їжа може знаходитися в ньому від 2 до 9-10 годин. У товщі слизової оболонки знаходиться близько 14 млн. трубчастих залоз, що продукують шлунковий сік. Це безбарвна рідина, різко кисла на смак. За добу виділяється до 2-2,5 л шлункового соку. У ньому присутні пепсин, який розщеплює білки разом із гастриксином (фермент шлункового соку, що проявляє максимальну активність при pH рівному 3,0-3,2 одиниці), ренин (сичужний фермент), що виконує функцію згортання білків молока в шлунку дітей, соляна кислота, що викликає набрякання й розщеплення білків, що містяться у м’ясі й рибі, а також ліпаза — фермент, який синтезується в багатьох органах та тканинах і відповідає за розщеплення жиру, яєчного жовтка, молока, майонезу на гліцерин і жирні кислоти.

Клітини слизової оболонки шлунка виділяють лужний слиз, який обволікає всю стінку шлунка й оберігає її від дії самого шлункового соку або сильно діючих харчових речовин (гірчиці, спирту, гарячої води й тому подібного). Слиз також покращує дію ферментів шлункового соку.

Його секреція залежить від характеру вживаної їжі. Вона знижується при тривалому вживанні вуглеводної їжі (хлібу, картоплі, овочів) й підвищується при частому вживанні високобілкових продуктів (м’яса й тому подібного). Це впливає на об’єм шлункового соку та його кислотність. Бактерицидність шлункового соку забезпечує лізоцим, фермент класу гідролаз, що виділяється шлунком, який руйнує клітинні стінки бактерій.
Якщо вранці після пробудження виявили на язиці білий наліт — це ознака порушення кислотності шлунка. Щоб її нейтралізувати, потрібно випити натщесерце склянку молока з 1-2 подрібненими зубчиками часнику.
Враховуючи біохімічні властивості шлунка, зокрема, його роботу на повну силу до 14.00, я б рекомендував значно знизити вживання ввечері м’ясного або взагалі виключити його з вечірнього раціону. Порушує вироблення пепсину, що входить до складу шлункового соку, негативно впливає на кислотність і цілісність самого шлунка зловживання міцними спиртними напоями. Особливо такі напої шкідливі літнім людям. Висока кислотність шлунка позначається й на виробленні такого ферменту, як гематин, що відповідає за нормальне засвоєння організмом вітаміну В12, який, у свою чергу, допомагає утворенню еритроцитів. Аналогічна картина і з ферментом шлункового соку ферритином, що бере участь у синтезі гемоглобіну. Проблеми з кров’ю, що виникають через дефіцит цих ферментів, якраз і є показником поганої роботи шлунка.

Підвищують кисле середовище шлунка, збуджуючи його секрецію, прянощі та приправи, м’ясні й рибні консерви в томаті, м’ясні й рибні бульйони, відвари грибів і овочів, які містять багато екстрактних речовин (група хімічних сполук, які легко витягаються водою з початкових харчових продуктів під час варіння), рибні, м’ясні, томатні й грибні соуси, зварені круто яйця, особливо їх жовток, кисломолочні продукти з підвищеною кислотністю, кислі й недозрілі ягоди й фрукти, різна здоба, солоні, мариновані овочі й фрукти, кава, квас, газована вода й інші напої з вуглекислотою, несвіжі й перегріті харчові жири. Ті, хто надає перевагу всім цим продуктам, якраз і страждають від підвищеної кислотності шлункового соку, що призводить до розвитку різних шлунково-кишкових захворювань. Про їх появу можна судити з погіршення апетиту, регулярного болю в шлунку, нудоті, печії й блювоті.

Хоча блювота може виникати не лише при проблемах з шлунком. Вона буває при істерії, неврастенії, сильному кашлі, в період вагітності, при інфекціях, гіпертонії, невралгії, остеохондрозі, мігрені і як побічна дія після вживання деяких медпрепаратів.

Шлункова блювота виникає через 0,5-1,5 години після їди і супроводжується болем, який після блювоти зменшується. Блювотні маси в цьому випадку містять залишки їжі. Найчастіше після блювоти стан здоров’я значно поліпшується. Вона може проявлятися 1 раз на кілька днів при пухлинах шлунку або на ґрунті рубцювання виразки. Буває й кривава блювота. Вона трапляється при гіпертонічному кризі, цирозі печінки, гастриті, раку шлунка, виразці стравоходу, шлунка й дванадцятипалої кишки. Більш ніж у 70% випадків вона має місце при виразках. Якщо в блювотній масі є невелика кількість темної крові — це ознака раку шлунка, а блювота з кольором кавової гущі й подальшою появою чорного калу — ознака загострення виразки дванадцятипалої кишки.

Печія — один із найчастіших симптомів хвороб шлунково-кишкового тракту. З’являється вона через закидання в стравохід шлункового соку з підвищеним вмістом кислоти та жовчі. Турбує печія при гастриті й виразці шлунка, непереносимості окремих продуктів, при ерозійних ушкодженнях шлунка та його стінок, при стенокардії й ішемічній хворобі серця. Часто винуватцем печії є алкоголь, оскільки його вживання знижує захисні функції слизової оболонки шлунка й стравоходу. До 30% жінок страждають від печії в період вагітності. Це трапляється тому, що у цей час розмір матки збільшується, вона піднімає шлунок і його клапан, що призводить до закидання вмісту шлунка в стравохід. У здорової людини печія може з’явитися після надмірного вживання жирного, свіжоспеченого хліба, гарячого пирога, солодкого киселю, солодкого гарячого чаю й тому подібного. Ніколи не усувайте печію харчовою содою, оскільки її вживання сприяє утворенню вуглекислоти, що надалі стимулює секрецію. Буває печія й при гастриті зі зниженою кислотністю шлункового соку.

Впорається з печією трав’яний настій. Треба подрібнити й змішати по 1,5 ч.л. листя подорожника й трави материнки, залити суміш 200 мл окропу, витримати 5-7 хвилин на слабкому вогні, настояти 2 години, процідити і вживати по 1 ст.л. настою 4 рази на день за півгодини до їди.

Ще треба знати, що, якщо при підвищеній кислотності шлунка раптом заболить живіт, то не варто відразу вживати знеболювальне, оскільки цей біль може бути симптомом інфаркту чи апендициту, а в цих випадках потрібна термінова медична допомога.

Щоб нормалізувати підвищену кислотність шлункового соку й більше від неї не страждати, треба надавати перевагу слизовим круп’яним супам, молочним супам із протертою крупою, відвареному протертому м’ясу й рибі, пюре з відварених овочів, паровим омлетам, яйцям, звареним некруто, теплим вершкам, молоку, некислому свіжому сиру, киселям, желе, мусам зі свіжих плодів, неміцному чаю з молоком, підсушеному в духовці хлібу, вчорашньому хлібу з пшеничного борошна вищого ґатунку й розвареним кашам.
Ось і все, що я хотів розповісти. Сподіваюся, що моя стаття допоможе багатьом відшукати золоту середину й більше не мати проблем із кислотністю.

Із повагою — Борис Антонович Лебеденко