Здрастуй, «Бабушка»!

У своїй черговій статті хочу поговорити про нефрит та пієлонефрит — захворювання, що характеризуються запальним процесом в тканині нирок.

Запалення нирок із переважним ураженням судин ниркових клубочків призводить до нефриту. Він може бути гострим і хронічним. Гострий нефрит частіше розвивається після ангіни або загострення хронічного тонзиліту, захворювань верхніх дихальних шляхів, викликаних стрептококом, після запалення легень, дифтерії, висипного й черевного тифу. Досить часто причиною виникнення цього запального захворювання нирок буває переохолодження. Також гострий нефрит вражає тих, у кого ослаблений імунітет. Характеризується хвороба набряклістю, зміною складу сечі, підвищенням артеріального тиску з проявами ішемічної хвороби й болем у ділянці серця. У літніх людей набряки менш виражені й часто зникають самостійно. Зміни в сечі постійно то зменшуються, то збільшуються. Іноді симптоматика гострого нефриту повністю схожа з серцевим захворюванням, тому при наполегливому підвищеному тиску потрібно обов’язково перевірити нирки.

При хронічному нефриті симптоми недуги менш виражені, періодично проявляються загостреннями.

Лікування нефриту проводиться з урахуванням вікових особливостей організму. Хворого не рекомендується повністю переводити на постільний режим, він має бути активним. Бажано, щоб кількість води, що випивається протягом дня, відповідала кількості рідини, що виділяється з організму за добу. Споживання солі тим, хто має проблеми з нирками, треба обмежити до 5-6 г на день.

Непогано при нефриті, інших запальних захворюваннях нирок і печінки розчинити в 1 л свіжовичавленого з чорної редьки соку 300 г меду і вживати по 2 ст.л. цього розчину тричі на день перед їдою, а 4 раз — на ніч, безпосередньо перед сном. Окрім цього, рекомендую регулярно пити чай із лимоном, мелісою, хвощем польовим і липовим цвітом. Це сприяє очищенню нирок від шкідливих речовин, солей і піску. Також необхідно ввести в повсякденний раціон листя кульбаби, заготовлене в травні-червні до цвітіння рослини.

Спробуйте ретельно перемішати 250 мл олії й 250 г цукру, потім зрізати в середньої величини гарбуза верхівку, вийняти з плоду м’якоть і залити в гарбуз приготовлену суміш. Прикрийте зрізаною верхівкою і запечіть у духовці. Потім очистіть печений гарбуз від шкірки, розімніть до кашки і вживайте її до закінчення по 1 ст.л. тричі на день за півгодини до їди. Незабаром приборкаєте нефрит. Зберігайте гарбузову кашку в холодильнику.

Запалення нирок перестане турбувати, якщо залити 2 склянками теплої кип’яченої води 100 г молодого весняного подрібненого листя берези, настояти 6 годин, процідити, макуху віджати й пити по 0,5 склянки настою тричі на день перед їдою. Ще треба регулярно готувати, як чай, і пити відвар ягід чорниці. Можна заварювати, як чай, суху траву мучниці й пити з лікувальною метою цей настій.

Ефективно подрібнити й змішати порівну за об’ємом квітки календули, траву собачої кропиви, полину й буквиці, залити 1 ст.л. суміші в емальованому посуді склянкою води, довести до кипіння, прокип’ятити 10 хвилин, настояти 4 години, процідити й пити по 50 мл настою 4 рази на день.

Уражені запаленням нирки оздоровляться, якщо яблучну шкірку висушити, перетерти до порошку, а потім 1 ст.л. його залити склянкою води, довести до кипіння, прокип’ятити рівно 3 хвилини й пити по 1/3 склянки приготовленого відвару тричі на день.

Робота нирок, печінки, жовчного міхура значно поліпшиться, якщо в кавуновий сезон 1 раз на тиждень з’їдати протягом дня 1-1,5 кг м’якоті кавуна. Більше в цей день нічого їсти й не пити. Корисно щодня випивати 2-3 склянки настою плодів шипшини, приготовленого, як чай.

Уживають при нефриті, як протизапальне й сечогінне, такий засіб. Треба подрібнити й змішати за об’ємом 3 частини листя мучниці, по 1 частині квіток волошки й коріння солодки, залити 1 ст.л. суміші склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити й пити по 1/3 склянки настою тричі на день.

Дуже добре змішати за об’ємом, заздалегідь подрібнивши, 4 частини листя подорожника, по 3 частини трави хвоща польового й коріння перстача гусячого, залити 1 ст.л. суміші склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити й пити по 1/2 склянки настою ввечері перед сном.

Напад гострого нефриту вдасться прибрати, якщо перетерти сухими до порошку й змішати порівну за вагою ряску й насіння лопуха, а потім уживати по 1 ч.л. суміші, запиваючи водою, тричі на день за 20 хвилин до їди.

При нефриті, що супроводжується болісним краплинним сечовипусканням, раджу з’їдати тричі на день за 15 хвилин до їди, запиваючи водою, по 1 ст.л. перетертих до порошку бутончиків гвоздики (спеція!).

Із гострим, хронічним нефритом, а також гідронефрозом (розширення ниркових балії й чашок) можна впоратися, якщо залити склянкою окропу 1 ст.л. подрібненої трави мучни­ці, настояти, укутавши, півгодини, процідити і вживати по 1 ст.л. настою 4-5 разів на день через 30 хвилин після їди. Протипоказане таке лікування при гломерулонефриті й вагітності.
Зупиняють розвиток хронічного запалення нирок сумішшю коріння й кореневищ солодки та листя й коріння кропиви, взятих порівну. Треба 1 ст.л. подрібненої суміші залити 2 склянками окропу, настояти 2 години, процідити й пити по 1 склянці настою вранці натщесерце та ввечері перед сном.

Має сильну сечогінну й протизапальну дію цей настій. Потрібно подрібнити й змішати порівну за об’ємом корінь живокосту й траву золотушнику, залити ввечері 2 ст.л. суміші в термосі 0,5 л окропу, витримати ніч, а вранці процідити й пити по 0,5 склянки настою двічі-тричі на день.

Нирки очистяться й функціонування цього парного органу нормалізується, якщо залити в емальованому посуді склянкою води 1 ч.л. насіння льону, довести на водяній бані до кипіння і прокип’ятити 20 хвилин. Настояти півгодини, процідити й випити 0,5 склянки відвару. Пити його, постійно готуючи свіжий, кожні 2 години протягом 2 днів. Перед уживанням відвар трохи збовтувати й розбавляти водою. Можна додавати в цілющий засіб за смаком свіжовичавлений лимонний сік.

Інфекційно-запальне захворювання слизової оболонки нирок і ниркової балії — це пієлонефрит. Захворіти на нього можна в будь-якому віці, але частіше пієлонефрит турбує дівчат, жінок, літніх людей і тих, хто страждає від сечокам’яної хвороби. Збудником пієлонефриту найчастіше є кишкова паличка, ентерокок й інші бактерії. Як і нефрит, пієлонефрит буває гострим та хронічним.

Гострий розвивається в результаті враження нирок патогенними мікроорганізмами, також сприяють його виникненню цукровий діабет, цистит і уретрит. Гострий пієлонефрит починається бурхливо, з різкого підвищення температури тіла, яка то знижується, то знову підвищується. Турбують при цьому захворюванні нестерпний головний біль, сухість язика, біль в області попереку, нудота, блювота, а дихання стає прискореним. Навіть за відсутності запалення сечового міхура гострий пієлонефрит супроводжується прискореним болісним сечовипусканням.

Профілактика хвороби полягає в запобіганні інфекційним процесам і усуненні перешкод, що спричиняють порушення відтоку сечі. Традиційна медицина зазвичай бореться з гострим пієлонефритом за допомогою антибіотиків. При цьому хворим рекомендується дотримуватися строгого постільного режиму, молочно-овочевої дієти й пити багато чаю з лимоном чи мінеральної води. При кислій реакції сечі слід вживати мінеральну воду «Боржомі» або «Єсентуки-4», а при лужній — «Слов’янівську» або «Смирновську». Обов’язково на час лікування гострого пієлонефриту виключити з раціону смажене, солоне, гостре й копчене. Абсолютно протипоказаний алкоголь. Бажано якомога більше їсти страв, приготовлених із різних круп, молочного та овочів, за винятком помідорів і томатного соку.

Хронічний пієлонефрит — результат недолікованого гострого. Перебіг недуги уповільнений. Турбують при хронічному пієлонефриті швидка стомлюваність, головний біль і загальне нездужання. Лихоманка відсутня, досить рідко температура тіла підвищується до 37,2-37,40С. Одним із частих проявів хронічного пієлонефриту є артеріальна гіпертензія.

Хронічний пієлонефрит може турбувати 20 і більше років, загострення захворювання частіше приходиться на осінь та зиму. Основним завданням при лікуванні недуги є попередження цих загострень. При хронічному пієлонефриті особливих обмежень в харчуванні не слід дотримуватися, єдине, що треба зробити, — це значно обмежити вживання солі й гострого. Якщо спостерігаються ознаки ниркової недостатності, обмежи­ти вживання солі до 5 г на день, замінивши звичайну сіль морською. Під час загострення захворювання харчування має бути таким самим, як і при гострому пієлонефриті. Щоб уникнути надмірного навантаження на нирки, не рекомендується їсти багато сирів і вживати наваристі бульйони. Корисні всі баштанні культури, морква й різні ягоди. У періоди загострення хронічного пієлонефриту, й не тільки, бажано регулярно готувати та пити досить концентрований відвар плодів шипшини.

Лікування хронічного пієлонефриту може розтягнутися на місяці й навіть роки. Щоб досягти стійкого послаблення перебігу недуги або повного зникнення симптомів хронічного пієлонефриту, паралельно з його лікуванням необхідно усувати тонзиліт (запалення мигдалин), аднексит (запалення придатків), гайморит і карієс, тобто оздоровлювати всі місця в організмі, де може гніздитися інфекція.

Хронічний пієлонефрит не прогресуватиме, якщо подрібнити й змішати за об’ємом 1 частину листя суниці, по 2 частини листя берези й кропиви, 5 частин насіння льону, залити 1 ст.л. суміші склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити й випити 0,5 склянки настою. Пити його, постійно готуючи свіжий, 3-4 рази на день за півгодини до їди.

Досить непогано залити в емальованому посуді склянкою окропу 1 ст.л. подрібненої трави приворотню, довести до кипіння, відразу зняти посуд із вогню, настояти 4 години, процідити й пити по 1/3 склянки настою тричі на день за 15 хвилин до їди.

Зцілять березові бруньки. Потрібно 1 ч.л. сухих, подрібнених в кавомолці бруньок залити склянкою окропу, витримати 5-7 хвилин на слабкому вогні, настояти 1 годину під кришкою, процідити й пити по 1/4 склянки теплого настою двічі-тричі на день після їди.

Стан здоров’я при хронічному пієлонефриті поліпшитья, якщо розмішати в склянці кип’яченої води, охолодженої до кімнатної температури, 2 ст.л. подрібнених до кашки ягід суниці, 0,5 ч.л. меду, додати за смаком свіжовичавлений сік лимона й випити цей цілющий засіб. Готувати й пити його 1 раз на день.

Ефективно подрібнити й змішати порівну за об’ємом плоди шипшини, шишки хмелю, коріння цикорію, листя берези, траву звіробою, золототисячнику й золотушнику, залити 1 ст.л. суміші 300 мл окропу, витримати півгодини на киплячій водяній бані, настояти 1 годину, процідити, розчинити в настої 2 ч.л. меду, 1 ст.л. свіжовичавленого соку подорожника й пити по 100 мл тричі на день за 30 хвилин до їди. Курс лікування — 2-3 місяці. Також хронічний пієлонефрит припинить діймати, якщо змішати порівну за об’ємом, заздалегідь подрібнивши, шишки хмелю, листя брусниці, траву череди, хвоща польового, жалкої кропиви, фіалки й собачої кропиви, а потім готувати з суміші настій і вживати його так само, як описано в попередньому рецепті.

Корисно при пієлонефриті, інших інфекціях сечовивідних шляхів розжовувати вранці натщесерце до утворення рідкої кашки, ковтаючи слину, плоди ялівцю. Макуху випльовувати. Перший день жувати 6 плодів, другий — 7 і так, збільшуючи щодня дозу на 1 плід, жувати їх протягом 14 днів. Потім, зменшуючи щодня на плід, повернутися до початкової дози в 6 плодів. Після 3 днів перерви повторити лікувальний курс. Протипоказане жування плодів ялівцю при гострому нирковому запаленні та вагітності.

Впорається з хронічним пієлонефритом овес. Потрібно 1 кг неочищених вівсяних зерен промити, залити 5 л води і проварити до википання 1 л води. За 5 хвилин до закінчення варіння додати 1 склянку мелених сухих плодів шипшини. Через 5 хвилин після зняття каструлі з вогню відвар процідити через марлю. Остудити до теплого, розчинити у відварі склянку меду, 1/4 склянки соку алое (широке листя рослини, якій не менше 3 років, подрібнити і вижати з отриманої маси сік) і пити по 200 мл тричі на день строго через 10 хвилин після їди. Спочатку випити відвар, а потім — таку саму кількість за об’ємом сироватки. Після того як вип’єте по 3 л цих цілющих засобів, здайте аналіз сечі. За необхідності, після 2-3 тижнів перерви повторіть лікувальний курс.

Відмінну протизапальну дію має такий засіб. Треба подрібнити 250 г сирої картоплі, вижати з отриманої маси сік і залишити його на 1-2 години. Після цього акуратно злити сік, що відстоявся, з осаду і перемішати його з 50 мл свіжовичавленого журавлинного соку. Випити суміш ковтками протягом дня. Курс лікування — не менше місяця.

Запобіжить загостренню пієлонефриту брусниця. Потрібно 1 ст.л. подрібненого листя рослини залити склянкою окропу, прокип’ятити 5 хвилин, процідити і вживати по 2 ст.л. відвару 3-4 рази на день.

Із повагою — Михайло Васильович Циніка, Молдова