Здрастуй, «Бабушка»!

Про чудодійні властивості бурштину чуло багато людей. Цей сонячний камінь ще з давнини був оберегом, прикрасою й ліками. Не втрачений інтерес до нього й нині.
Але бурштин далеко не відразу став застосовуватися з лікувальною метою. Перші згадки про нього виявлені на обеліску з клинописними записами, що зберігається нині в

Британському музеї в Лондоні, у X столітті до н.е. В давнину цей самоцвіт використовувався гунами й скіфами як мінова одиниця.

Бурштин оспівували Гомер, Овідій і Міцкевич. Народи різних країн перший час використовували його у вигляді амулетів і талісманів, що захищають від злих духів. Набагато пізніше з бурштину стали виготовляти фігурки у вигляді тварин і черепашок, що вважалися ознакою вдалого полювання й гарного врожаю. Свого часу існувало повір’я, що якщо бурштин змінює свій колір, то десь поруч знаходиться людина з нечистою душею, а у присутності добрих людей він світиться сонячним сяйвом. Шамани, чаклуни, жерці використовували його для втіхи людини, у якої сталося горе, для відведення пристріту, наговору й продовження людського життя. Червоного кольору бурштин вважався оберегом від відьом й іншої нечисті.

Жінки за допомогою бурштину приманювали до себе судженого, а якщо на наречену перед вінчанням надівали бурштинову прикрасу, це вважалося запорукою щасливого сімейного життя. На Русі та в Польщі бурштин надівали на новонародженого для збереження чистоти його шкіри й щоб він швидше набирався сил.

Довгий час бурштин залишався лише атрибутом магії, деяким таємничим «магічним кристалом», але з часом люди виявили, що цей мінерал також має надзвичайні цілющі властивості. Тоді його почали широко використовувати в лікуванні.

При проблемах із шлунково-кишковим трактом бурштин подрібнювали до порошку і потроху його вживали. Для оздоровлення опорно-рухового апарату застосовували мазі з бурштиновим порошком, ретельно втираючи їх у проблемні місця. Якщо виникав збій у дихальній системі, бурштин, перетертий до порошку, змішували з сухими лікарськими травами, підпалювали суміш і обкурювали димом приміщення, в якому знаходився хворий. Позитивні результати лікування бурштином спостерігалися також при проблемах із сечовипусканням, короткозорості, каменях у нирках, блювоті, кровохарканні й непритомності.

Наприкінці XIX століття його стала застосовувати в лікувальній практиці не лише народна, а й офіційна медицина, включаючи бурштиновий порошок до складу ароматних трав’яних сумішей, використовуваних для усунення судом, лікування застуди, коклюшу (кашлюк), коліту й нервових хвороб.

Бурштин — складна суміш вуглеводнів, смол, кислот, олій і мінеральних солей. Родовища цього дивного каменю є в Прибалтиці, Україні, Росії, Німеччині, Румунії, Мексиці й у американському штаті Аляска. У кожній країні, залежно від місцевого клімату, ґрунту, місцевих рослин, склад бурштину різний. Виділення бурштинових смол бувають у вигляді крапель, каплевидної патоки, сталактитів, надстовбурних і внутрішньостовбурних натікань. Колір бурштину буває жовтим, золотисто-жовтим, золотисто-оранжевим, червоним, волошковим, ніжно-блакитним, молочно-білим і вишневим.

Одним із найякісніших його видів, вживаних при лікуванні, вважається «сукциніт», що складає 98% усього прибалтійського бурштину. Найбільш активним лікувальним компонентом мінералу є бурштинова кислота, яка розчиняється у воді. Вперше вона отримана в лабораторних умовах шляхом перегонки бурштину в XVII столітті. Солі цієї кислоти називаються сукцинатами. Її використовують у промисловості, хімічному виробництві, для стимулювання росту й підвищення врожайності культур в аграрному секторі, у фармакології при виготовленні ряду лікувальних препаратів і як харчову добавку Е-363.

Бурштинова кислота виробляється в організмі, а також поступає в нього ззовні. Енергетично вона багаторазово сильніша за будь-яку іншу кислоту, що виробляється органами й системами людини. Без участі бурштинової кислоти не буде повноцінного клітинного дихання, синтезу іонів і білків. Достовірно встановлено, що ця кислота активно протистоїть передчасному старінню організму. Це проявляється в нейтралізації нею вільних радикалів й агресивних форм кисню по всьому тілу, що сприяють розвитку інфаркту, онкологічних й інших захворювань.

Бурштинова кислота має антисептичні, антиоксидантні, метаболічні (бере участь в обмінних процесах), загальнотонізуючі, ноотропні (покращує функції мозку, пам’ять, полегшує процес навчання, стимулює інтелектуальну діяльність і тому подібне), психостимулюючі й біостимулюючі (посилює енергопостачання клітин) властивості. Вона стабілізує нервові процеси, підвищує апетит, відповідає за підтримку регулярного тканинного обміну, протистоїть втомі й депресії.

Протипоказана бурштинова кислота при гіпертонії, підвищеній чутливості організму, стенокардії (грудна жаба), ішемічній хворобі серця, глаукомі, виразці шлунка й дванадцятипалої кишки.

Зберігати її потрібно в сухому місці, в посуді, захищеному від світла, при температурі не більш 25°С. В аптеці бурштинову кислоту можна придбати у вигляді пігулок, до складу яких входять вітамін С та лактоза.

У Прибалтиці, Білорусії й деяких районах України здавна при болю, свербінні ясен при прорізуванні у дитини зубів давали їй шматочок чистого бурштину. Вона його гризла й незабаром заспокоювалася.

Із успіхом використовують бурштин для визначення в кімнаті геопатогенних зон, що негативно впливають на здоров’я. Довжина такої зони з півночі на південь — 2, а зі сходу на захід — 2,5 метра. Щоб її визначити, невеликий шматочок бурштину прив’язують до нитки завдовжки 30-35 см і ходять з ним по кімнаті. Всередині прямокутника зони бурштиновий маятник буде спокійний, на лініях, що її визначають, — розгойдуватиметься, а на точках перетину зон обертатися. Так от, робочий стіл або ліжко треба ставити всередині патогенної зони. Ще її вплив можна зменшити, якщо під столом або ліжком покласти шматочки бурштину, каніфолі або мармуру.

Тим, хто страждає від постійного головного болю, раджу розпиляти на тонкі пластинки шматок бурштину, потерти пластинками скроні, лоб, прикласти по пластинці на лоб над переніссям, скроні й посидіти так або полежати 15-20 хвилин. Виконувати процедуру 3-4 раз на день протягом 1-2 тижнів. Більше головний біль не потурбує.

Тріщини на шкірі швидко загояться, якщо перетертий до порошку бурштин перемішати порівну за об’ємом із натуральним медом, просочити сумішшю бинт і закріпити його лейкопластиром на проблемному місці. Змінювати двічі на добу.

Застуда, біль у горлі, ГРЗ (гостре респіраторне захворювання) минають за 5-7 днів, якщо 3-5 разів на день вдихати носом бурштиновий порошок.

Якщо 6-7 разів на день обкурювати приміщення димом перетертого до порошку, підпаленого бурштину й дихати цим повітрям, можна за кілька днів позбутися ангіни.

Для усунення запаморочення потрібно 1 частину за об’ємом бурштинового порошку розчинити в двох частинах нашатирного спирту, легенько змочити в розчині бинт і прикласти його на кілька хвилин до лоба.

Фіброзно-кістозна мастопатія припинить розвиватися, якщо залити в емальованому посуді 0,5 л води 3 ст.л. подрібненого цвіту каштана, довести до кипіння, прокип’ятити 2 хвилини на слабкому вогні, настояти 8 годин у теплому місці, процідити й пити по 150 мл теплого настою, щоразу розчиняючи в ньому 2 пігулки аптечної бурштинової кислоти, тричі на день за 15 хвилин до їди. Курс лікування — 7 днів. Після цього потрібно змішати 100 мл якісної горілки, по 80 мл свіжовичавлених соків чорної редьки й три-, п’ятирічного алое, витримати 8 днів у темному місці при кімнатній температурі, потім розчинити в настоянці 7 пігулок бурштинової кислоти і вживати по 1 ст.л. до закінчення тричі на день за 15 хвилин до їди.

Міома розсмокчеться, якщо залити склянкою горілки 2 ст.л. подрібненої трави борової матки, витримати 10 днів у темному місці при кімнатній температурі, процідити, розчинити в настоянці 4 пігулки бурштинової кислоти і вживати по 1 ч.л. тричі на день за 15 хвилин до їди. Курс лікування — 2 тижні, після 10 днів перерви повторити. Лікуватися такими курсами з перервами протягом 2-3 місяців.

Щоб позбутися кісти на яєчнику, потрібно розчинити в 125 мл соку чистотілу 50 г травневого меду і вживати по 1 ч.л., щоразу додаючи по 2 пігулки бурштинової кислоти й по 1 ч.л. горілки, двічі на день за 15 хвилин до сніданку й обіду протягом 15 днів. Після десятиденної перерви лікувальний курс повторити. Провести з перервами 4-5 таких курсів. Якщо утворилася кіста на нирці, треба залити в посуді з темного скла 150 мл горілки 5 великих листків золотого вуса, подрібнених у дерев’яній ступці, витримати 10 днів, щодня збовтуючи, в темному місці при кімнатній температурі, процідити і вживати по 1 ч.л. настоянки разом із однією пігулкою бурштинової кислоти й 2 ст.л. води 4 рази на день. Курс лікування — 14 днів, після тижневої перерви повторити. Лікуватися таким чином протягом 5-6 місяців.

Мозковий кровообіг при його порушенні вдасться відновити, якщо залити склянкою горілки 25 г сухого подрібненого коріння оману, витримати 2 тижні в темному місці при кімнатній температурі, процідити і вживати по 25 крапель настоянки, щоразу розчиняючи в ній 1 пігулку бурштинової кислоти, тричі на день за півгодини до їди протягом 10 днів. Після 5 днів перерви повторити лікувальний курс. Провести з перервами 4-5 таких курсів.

Втому як рукою зніме, якщо змішати по півсклянки апельсинового та яблучного соків, розчинити в соковій суміші 2 пігулки бурштинової кислоти й випити. Повторити вживання цілющого засобу можна не раніше, ніж через 4 години.

Вгамувати суглобовий біль вдасться, якщо ретельно перемішати 80-90 г топленого внутрішнього свинячого жиру, 1 ст.л. дрібної солі, 2 пігулки бурштинової кислоти, перетертої до порошку, і втерти приготовлену мазь на ніч у болісні місця. Добре утеплити й спати так до ранку. Зазвичай поліпшення настає після 2-3 таких щовечірніх процедур. Окрім цього, потрібно подрібнити й змішати 10 г трави чистотілу, 30 г листя берези, по 50 г трави хвоща польового й горицвіту, 4 пігулки перетертої до порошку бурштинової кислоти, залити 1 ст.л. суміші 200 мл окропу, настояти 4 години, процідити й пити по 1/3 склянки настою тричі на день.

Варикозне розширення вен не буде прогресувати, якщо змішати 1 жовток сирого курячого яйця, 2 пігулки бурштинової кислоти, 1 дес.л. 6% яблучного оцту, 1 ч.л. скипидару, настояти 10-15 хвилин, а потім ретельно розтерти сумішшю проблемні вени. Виконувати процедуру двічі-тричі на день. Ще треба перетерти до порошку й змішати 2 пігулки бурштинової кислоти, 0,5 ч.л. листя евкаліпту, по 1 ч.л. квіток арніки й трави астрагалу, залити суміш у термосі двома склянками окропу, настояти 2 години, процідити, розчинити в настої 1 ст.л. морської солі, змочити в розчині марлю й накласти її у вигляді компресу на варикозні вузли. Одночасно вжити 2 ст.л. настою, але без морської солі. Курс лікування описаними вище засобами — 10 днів, після триденної перерви повторити. Лікуватися такими курсами з перервами протягом 4-5 місяців.

Напад астми мине, якщо розчинити в 30 мл води 2 пігулки бурштинової кислоти, 1 ч.л. аптечної настоянки валеріани й відразу випити розчин. Непогано ще випити чашку ячмінної кави, розчинивши в ній 1,5 пігулки бурштинової кислоти, й прикласти до литок гірчичники.

Цей засіб упорається з бронхітом. Перших 3-4 дні, щоб полегшити виділення мокроти, потрібно пити ввечері перед сном по 1,5-2 склянки теплої молочної сироватки, розчиняючи в ній 2 пігулки бурштинової кислоти. Після цього щоранку натщесерце й за півгодини до обіду випивати по склянці гарячого молока, додаючи в нього 1-1,5 ч.л. меду й 1 пігулку бурштинової кислоти. На ніч пити потогінний настій (подрібнити й змішати порівну за об’ємом липовий цвіт, траву мати-й-мачухи і шавлії, залити 1 ст.л. суміші 200 мл окропу, настояти 2 години в теплому місці, процідити, розчинити в теплому настої 1 пігулку бурштинової кислоти й випити невеликими ковтками). Курс лікування — 2-3 тижні.

При тонзиліті (запалення мигдалин) потрібно перетерти до порошку й змішати 2 пігулки бурштинової кислоти, 2 ч.л. ягід малини, по 1 ч.л. трави материнки й березових бруньок, залити суміш 300 мл окропу, настояти 2 години, процідити й пити по 1/3 склянки гарячого настою тричі на день. Курс лікування — 7-10 днів.

Цироз печінки на початковій стадії припинить розвиватися, якщо подрібнити й змішати 1 ст.л. трави звіробою, 2 ч.л. трави деревію, по 0,5 ст.л. коріння пирію й листя кропиви, залити суміш в емальованому посуді 250 мл окропу, витримати 20 хвилин на киплячій водяній бані, настояти півгодини, процідити, розчинити в настої 3 пігулки бурштинової кислоти й випити половину вранці натщесерце, а той, що залишився, — на ніч. Курс лікування — 10-12 днів, після 4-5 днів перерви повторити. Пролікуватися такими курсами з перервами 1,5-2 місяці, а потім обов’язково перевіритися в лікарні. Якщо знадобиться, лікування повторити.

Жовчнокам’яна хвороба перестане мучити, якщо змішати по 1,5 ч.л. подрібненого коріння кропу й хрону, залити суміш у термосі трьома склянками окропу, через 8 годин процідити, розчинити в настої 3 пігулки бурштинової кислоти і вживати по 2 ч.л. до закінчення 4 рази на день.

Із повагою — Борис Антонович Лебеденко