Здрастуй, «Бабушка»!

У цій статті спробую детально ознайомити з сінною лихоманкою та запропонувати лікувально-профілактичний цикл з її приборкання.

Насправді сінна лихоманка не є лихоманкою, а алергічною реакцією, що супроводжується нападами чхання, нежиттю й закладенням носа. Медична назва цього захворювання — алергічний риніт (нежить). Провокують його розвиток такі алергени, як пил, квітковий пилок, сигаретний дим, шерсть тварин і інші.

Алергія на квітковий пилок сезонна. Загострення зазвичай відбувається влітку, особливо в спекотні й вітряні дні, коли пилок літає в повітрі. Симптоми сезонного алергічного риніту посилюються вранці й слабшають до вечора.

Якщо алергеном є звичайний пил чи шерсть тварин, перебіг алергічного риніту менш гострий, але турбує він цілий рік. Симптоми захворювання посилюються ближче до вечора.
Ще науково доведено, що у 15-20% тих, хто страждає від алергічного риніту, причиною його розвитку стало тривале стояння біля газової плити. Справа в тому, що згорання природного газу провокує утворення в повітрі ряду додаткових алергенів, вдихання яких і спричинює алергічний риніт.

Зазвичай хвороба розвивається у віці до 30 років і вражає в основному жінок.

Багато симптомів цього захворювання викликаються діями алергенів на повні й інші клітини організму, сприяючи таким чином викиду гістаміну, простагландину й лейкотрієну — збудників кашлю, нежиті, чхання, закладеності в носі, вухах та болю в горлі. Іноді нежить призводить до появи складки впоперек носа, що виникає в результаті постійного витирання носа від низу до верху. Також у того, хто страждає від алергічного риніту, можуть виникнути проблеми з нюхом. Це відбувається через те, що інфекція стає повноправним хазяїном в носових ходах або гайморових пазухах.

Буває, що від скупчення рідини в носі повіки очей набрякають і з’являються темні круги під очима, які медики називають «алергічними синяками». Симптоми алергічного риніту впливають і на сон, через хворобу він стає все більш неспокійним та дратівливим. Як наслідок, хворий цілими днями відчуває сонливість і концентрація його уваги різко зменшується.
Коли пазухи носа через набрякання внаслідок алергенів слизових оболонок виявляються закритими, залишаючи при цьому в пазухах слиз і повітря, в них утворюється простір для концентрації бактерій. Такі часті й тривалі процеси призводять до розвитку синуситу.

Якщо при алергічному риніті через набрякання слизової оболонки носа перекриваються євстахієві труби — тонкі проходи між задньою частиною носа та середнім вухом, — виникає велика вірогідність розвитку інфекційних хвороб вух.

Ще постійна алергічна нежить провокує появу в носі поліпів, яких досить часто вдається позбутися лише за допомогою оперативного втручання.
Іноді проблеми в носовій порожнині провокують розвиток астми. В той самий час існує й зворотний зв’язок, тобто у 80-90% тих, хто страждає від астми, з часом розвивається алергічний риніт.

Алергічний риніт часто з’являється разом із вазомоторним (порушення носового дихання через звуження порожнини носа, яке відбувається внаслідок набряку тканин носових раковин), коли ніс стає вкрай чутливий до таких подразників, як сигаретний дим, інших агентів, що забруднюють повітря, змін температури й вологості, деяких харчових продуктів, ліків та емоційних стресів. Зазвичай вазомоторний риніт виникає у людей середнього віку. При цьому виді риніту закладеність носа та нежить не супроводжуються чханням і проблемами з очима. Найбільш симптоми цього захворювання проявляються при сухій та холодній погоді.

Через тимчасові гормональні зміни в організмі нерідко страждають від риніту вагітні. Часто він виникає на другому місяці вагітності і в останній місяць перед пологами. Такий риніт швидко минає сам по собі, тож при виникненні у вагітних нежиті їм, щоб не зашкодити плоду, не можна в цей період уживати які-небудь медпрепарати, що приборкують риніт.
При інфекційній нежиті симптоми майже такі самі, як і при артриті, але зазвичай вони минають через 5-10 днів.

Медикаментозний алергічний риніт виникає через часте використання при звичайній нежиті медичних крапель для носа.

Застосування при лікуванні алергічного риніту антигістаміну (група ліків, використовуваних при лікуванні алергії) корисно при нежиті, чханні, свербінні й запаленні очей. Не дуже ефективні вони при носовому слизі, оскільки замість розрідження, навпаки, згущують слиз і перешкоджають роботі ворсинок носа, що підтримують здоров’я цього органу. Ще деякі антигістаміни провокують сонливість.

Також використовують в офіційній медицині при лікуванні алергічного риніту кортикостероїди — гормони протизапальної дії, які в невеликій кількості утворюються в корі надниркових залоз. Із лікувальною метою ці гормони синтезують штучно та хімічно. Розпиляння їх у носі сприяє зменшенню запалення слизових оболонок та очищенню носа від скупчень. Звичайно, все це добре, та у деяких людей ці препарати викликають печію в носі, провокують кровотечу з носових проходів і розвиток у носі болісних виразок. При сезонному алергічному риніті лікування кортикостероїдами слід починати відразу після появи явних симптомів хвороби, а ще краще — за 10-14 днів до початку передбачуваного цвітіння алергенних рослин. Бажано користуватися ними з лікувальною метою ще 1-2 тижні після закінчення літання в повітрі квіткового пилку.

Протизастійні засоби, використовувані при алергічному риніті, допомагають звузити носові кровоносні судини, скорочуючи тим самим кількість рідини, що спричинює закладення носа. Вони бувають у вигляді пігулок та аерозолів. Не допомагають такі засоби при чханні, нежиті й свербінні. Ще треба знати, що протизастійні засоби в пігулках можуть спровокувати підвищення кров’яного тиску, порушення серцевого ритму та безсоння, а аерозольні препарати збільшують ризик появи в носі набряків і часто призводять до медикаментозного риніту.

Антихолинергічні засоби — це речовини, що блокують природний медіатор ацетилхолін (нейромедіатор, що здійснює нервово-м’язову передачу), підмінюючи його собою. Їх застосовують для заспокоєння нервової системи, активізуючи таким чином носові залози, що містять слиз. Ефективні антихолинергічні засоби лише при нежиті, тому при усуненні симптомів алергічного риніту їх застосовують рідко.

Нерідко це захворювання лікують гомеопатичними препаратами, але їх повинен призначати, а потім контролювати лікування досвідчений гомеопат.

Щоб уникнути проявів алергічного риніту, перед початком сезону активного цвітіння рослин та під час його проходження треба тримати вікна дому та квартири закритими, а на кватирці закріпити марлю. Обов’язково регулярно чистити ліжко, постільну білизну, подушки та матраци. Ні в якому разі не допускати появи в домі чи квартирі плісняви. Корисно 4-6 разів на день полоскати ніс сольовим розчином (у склянці теплої води розчинити 0,5 ч.л. суміші, що складається з 4 ч.л. кухонної солі та 1 ч.л. харчової соди). Втягувати розчин кожною ніздрею по черзі. Випускати через рот.

Уникнути розвитку алергії на цвітіння рослин допоможе носіння сонцезахисних окулярів. Жінкам, схильним до алергічного риніту, бажано не користуватися ніякою косметикою, а також кремами та шампунями, що містять екстракти трав. Алергікам ні в якому разі не можна тримати вдома чи на роботі букети з сухих трав та квітів. Обов’язково відмовитися від пухових, пір’яних ковдр, перин та пуховиків. На вікна в домі чи квартирі поставити жалюзі, замінивши ними штори.

Дуже добре при алергічному риніті підпалити жмут шерсті молодої вівці й протягом 1-2 хвилин глибокими вдихами втягувати носом дим. Якщо немає негативної реакції на таке лікування, можна проводити цю процедуру 2-4 рази на день. Щоразу через 40-50 хвилин після її закінчення заливати 200 мл окропу 1 ст.л. подрібненої квітки майорану, настоювати 30-40 хвилин, проціджувати й втягувати теплий настій по 7-8 разів кожною ніздрею.

Також алергічна нежить перестане турбувати, якщо подрібнити сухими й змішати по 0,5 ст.л. трави чистотілу, квіток календули та листя евкаліпту, залити суміш у посуді з темного скла 120 мл трохи підігрітої кукурудзяної олії, закупорити, ретельно збовтати й залишити посуд на 10 днів у темному місці при кімнатній температурі. Після цього його вміст процідити через 3-4 шари марлі, макуху віджати й закапувати приготовлену олію по 2 краплі в кожну ніздрю. Перші 3 дні процедуру проводити 1 раз на день, а потім — уранці та ввечері (більше 2 разів на день не можна!). На час лікування відмовитися від уживання чаю, кави, цукру, шоколаду й ні в якому разі не пити напої, що містять алкоголь.

Можна при алергічному риніті змішати порівну за об’ємом мед, перетерте сухим до порошку коріння селери й лепехи, а потім уживати щовечора перед сном по 5-6 г приготовленої суміші. Окрім уживання, змащувати нею слизову оболонку носа.

Із повагою — Борис Антонович Лебеденко